Яготинська Районна Державна Адміністрація
Яготинський район, Київська область

Дайджест новин Уряду 13.11.2018

Переглядів: 60

Глава Уряду про розвиток газової галузі: Мета – 20 млрд кубометрів власного видобутку і повна енергонезалежність

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман поставив перед керівництвом НАК «Нафтогаз України» та компанії «Укргазвидобування» завдання активно нарощувати видобуток власного газу, запускати нові свердловини, довести показник обсягів до 20 млрд кубометрів на рік і таким чином забезпечити виконання стратегічної мети – досягнення повної енергонезалежності держави. Відповідні доручення були озвучені під час спеціальної наради за участю учасників ринку, парламентарів та членів Уряду.

Глава Уряду відзначив, що від сьогоднішніх дій газовиків залежить, як швидко Україна перестане імпортувати дороговартісний газ з інших країн і долати вплив ціни імпортного палива на ситуацію всередині країни. І хоча всі розуміють важливість переходу на власний ресурс, підходи до вирішення питання з боку державних газових монополій набувають ознак формальності.

«Дуже важливо забезпечити власну енергонезалежність. І видобування українського газу має зростати. Ми виконали всі необхідні умови - змінили законодавство, запровадили нові аукціонні процедури. Зі свого боку все зробили для того, аби цифри в 20 млрд кубометрів видобутку досягти. Але я бачу, що з боку «Укргазвидобування» є дещо формальний підхід щодо досягнення цих цілей, - сказав Володимир Гройсман. – Сьогодні провів нараду – аби підвести риску під тим, що зроблено, і поставив нові завдання. Мені потрібна енергонезалежность держави. І від наших дій сьогодні залежить – як швидко ми цього досягнемо».

 

Маємо розробити перспективні плани об’єднання громад на тимчасово окупованих територіях, - Геннадій Зубко

В Україні і цивілізованому світі ніколи не визнають фейкові вибори в ОРДЛО. Їх наслідком має стати посилення санкцій проти РФ. Всі українці в ОРДЛО є тимчасовими заручниками Росії, і ми маємо їм про це говорити. Реформи, які Україна проводить заради розвитку і консолідації, дадуть можливість відбудувати і відновити інфраструктуру і майбутнє життя людей на сході і півдні України. Про це в ефірі програми «Свобода слова» на ТК ICTV зазначив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Наше завдання в рамках децентралізації, відповідно до методики, розробити перспективні плани зі створення ОТГ на цих територіях. Маємо показати, як там утворюватимуться громади, з новими можливостями та ресурсами. Запланувати перспективу розбудови інфраструктури, дитячих садків та шкіл. Але в першу чергу необхідне повне припинення вогню і виведення військ і озброєння РФ з території України, повне виконання Мінських домовленостей і взяття під контроль Україною кордонів», – зазначив Геннадій Зубко.

Він наголосив, що Рада регіонального розвитку під головуванням Президента України зібрала найкращих менеджерів, управлінців зі всієї країни, які показали результати змін з проведенням реформи децентралізації.

«Чотири року тому ніхто не вірив у те, що «вікно можливостей» для регіонів може бути відкрите і на це знайдеться політична воля Президента і Парламенту. Але це вдалося! З децентралізацією почалась передача повноважень, можливостей і ресурсів на місця. Сьогодні ми можемо констатувати – уперше місцеві бюджети сумарно склали 52% консолідованого бюджету України, бюджети розвитку зросли з 60 млрд грн до 230 млрд грн. Ці результати – свідчення того, що Україна на правильному шляху», – наголосив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що створено і ефективно функціонує 865 управлінських команд в об’єднаних територіальних громадах. 8,5 млн українців вже проживають в ОТГ. Урядом затверджено 1210 перспективних планів з об’єднання тергромад, які покриють територію України на 77,2%.

 

Ігнорування міністерствами строків, що передбачені Угодою про асоціацію, є неприпустимим, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела щоквартальну нараду із заступниками міністрів із європейської інтеграції щодо прогресу виконання Угоди про асоціацію.

Учасники наради зосередились на оцінці прогресу та аналізі низки проблемних моментів у роботі міністерств з підготовки законодавчих пропозицій для Парламенту, обговорили питання секторальної інтеграції України з Євросоюзом, зокрема, напрацювання задля інтеграції до енергетичного та цифрового ринків ЄС, виконання дорожньої карти приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАФТ та підготовку до засідання Ради асоціації, яке відбудеться 17 грудня у Брюсселі.

«Неприпустимим є ігнорування міністерствами строків, що передбачені Угодою про асоціацію», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона додала, що часто міністерства через довготривалі процедури міжвідомчих погоджень спокушаються швидкою реєстрацією євроінтеграційних законопроектів через народних депутатів, а це в результаті стає однією з причин гальмування процесу виконання Угоди. Такий шлях часто суттєво уповільнює, а й часом унеможливлює ухвалення відповідного законодавства. За словами Віце-прем'єр-міністра, «міністерства не внесли протягом третього кварталу жодного законопроекту, передбаченого Планом заходів виконання Угоди».

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що проведений аналіз свідчить про низку інших системних проблем. Зокрема, часто розроблені ЦОВВ проекти законодавчих актів місяцями не вносяться міністерствами на розгляд Уряду (наприклад, законопроект про енергетичну ефективність чи законопроект про імплементацію директив щодо боротьби з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму). Іншою проблемою є те, що міністерства розробляють і вносять на засідання Уряду або реєструють через народних депутатів законопроекти, які стосуються виконання Угоди, але не враховують при цьому досконало положень відповідних директив ЄС (наприклад, зміни до законодавства в частині державних закупівель, щодо безпеки дорожнього руху, зміни до Митного кодексу). Міністерства ігнорують строки, передбачені Угодою про асоціацію (як, наприклад, щодо законопроектів про туризм та захист прав споживачів, право компаній щодо акціонерних товариств, законодавство з питань безпеки дорожнього руху та документів, що посвідчують право на керування транспортним засобом).

Оцінюючи виконання Угоди не лише у цьому році, а й в цілому за останні три роки, Віце-прем’єр-міністр зазначила, що, попри численні ефективні зусилля та позитивні досягнення, є сфери, у яких з різних причин не було досягнуто жодних зрушень. Це, зокрема, укладення Угоди АСАА, запровадження інституту Уповноваженого економічного оператора та ухвалення технічних рішень щодо створення єдиного режиму транзиту між Україною та ЄС, виконання завдань законодавчого забезпечення у сфері транспорту та підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Вона закликала міністерства пріоритезувати та активізувати роботу з виконання Угоди в законодавчому полі.

 

Петро Цигикал: Україна та Молдова розглядають подальший розвиток спільного контролю на державному кордоні

Підготовлений спільними зусиллями України та Республіки Молдова проект «Дорожньої карти» розвитку спільного контролю на українсько-молдовському державному кордоні незабаром буде представлений та розглянутий на засіданні Консультаційної ради EUBAM, що проходитиме у Кишиневі. Про це повідомив сьогодні Голова Держприкордонслужби Петро Цигикал під час робочої зустрічі із Генеральним інспектором Прикордонної поліції Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова Фредоліном Лєкарем.

Зазначений проект розроблений на період 2019-2022 років і передбачає впровадження спільного контролю ще у 20 пунктах пропуску, з яких 12 на території України й в 8 – на території Молдови.

«За підтримки Місії EUBAM та застосуванням європейської практики, нашими експертами проведена велика робота з оцінки й аналізу існуючої інфраструктури пунктів пропуску та під'їзних шляхів, їх пропускної спроможності та поточної завантаженості, а також перспективності й доцільності інфраструктурного розвитку, – зазначив генерал-полковник Петро Цигикал. – Адже успіх реалізації проекту «Дорожньої карти» безпосередньо пов’язаний із розвитком інфраструктури як пунктів пропуску, так і автодорожніх мереж».

 

Мінагрополітики та Світовий банк обговорили проект «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»

У Мінагрополітики відбулася зустріч першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з директором Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен щодо реалізації проекту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України».

У зустрічі також взяли участь керівник групи та старший економіст із сільського господарства Сандра Брока, економіст із сільського господарства Катерина Шредер, консультант Світового банку з питань земельної реформи Денис Нізалов, представники Мінагрополітики та Держгеокадастру.

«Деякі пункти проекту потребують законодавчого врегулювання, але, розуміючи всю вагомість співпраці зі Світовим банком та її подальший вплив на економічну та соціальну сферу України, Уряд і Мінагрополітики будуть всіляко сприяти реалізації проекту в визначені терміни», - зазначив Максим Мартинюк.

За словами Сату Кахконен, дедлайн для запуску проекту встановлено на лютий 2019 року.

Серед попередньо визначених аграрних компонентів реалізації проекту: гармонізація українського законодавства до вимог ЄС, удосконалення системи держпідтримки сільського господарства, стимулювання диверсифікації виробництва аграрного сектору, розвиток сільських територій, посилення спроможності у сфері безпеки харчових продуктів, вирішення логістичних питань, поліпшення якості землекористування, покращення управління водними ресурсами, покращення доступу до сільськогосподарських ресурсів, удосконалення доступу до фінансових ресурсів та інструментів управління ризиками.

Довідково

Проект має багатогалузевий характер та реалізовуватиметься: Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінприроди, Мінекономрозвитку. Координатором проекту є Мінфін.

Під час реалізації проекту буде застосовано фінансовий інструмент «Програма, орієнтована на результати». При досягненні визначених Світовим банком показників Мінфіну буде перераховано попередньо узгоджену суму кредиту, яка в свою чергу буде розподілена між міністерствами – виконавцями проекту.

Орієнтовний обсяг фінансування для реалізації всіх заходів у межах проекту - 753 млн доларів США, в тому числі: кредит Світового банку – 200 млн доларів США. Отримувачем кредиту є Україна в особі Мінфіну.

 

В Україні планується створити доступний простір для людей із порушеннями зору

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України оновлює державні будівельні норми (ДБН), зокрема пропонується ввести низку важливих змін для створення доступного простору для людей із порушеннями зору.

Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

“За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість сліпих у світі щороку зростає приблизно на 1 млн. За їх інформацією, кожні 5 секунд у світі втрачає зір одна людина, кожну хвилину - одна дитина. Якщо казати про Україну, то, за неофіційними даними, у нас налічується від 100 до 300 тисяч людей з порушеннями зору, з них понад 10 тис. - це діти. І орієнтуватися цим людям в існуючому сьогодні просторі, який повністю не адаптований до їх потреб, практично неможливо. Тому в проекті нових ДБН ми плануємо ввести важливі зміни для створення універсального простору, безпечного і доступного для кожного. У ньому зможуть зручно орієнтуватися усі: особи із 100-відсотковим зором, люди з незначними або значними порушеннями зору, а також особи, які не можуть бачити”, - сказав він.

Для цього у новому проекті ДБН прописано обов’язкове проектування тактильних, візуальних елементів доступності та аудіопокажчиків в інфраструктурі населених пунктів, а також у житлових і громадських будівлях.

Тактильні елементи доступності допомагають у самостійній орієнтації людей з порушеннями зору на вулицях та всередині будівель. Вони поділяються на тактильні підлогові смуги та інформаційні покажчики (таблички або позначки) зі шрифтом Брайля.

Візуальні елементи доступності сприяють безпечному орієнтуванню у просторі для всіх груп населення, у тому числі для громадян з порушеннями зору. Вони являють собою виділені контрастними кольорами знаки, інформаційні таблички, інформатори та покажчики, які розміщуються вздовж вулиць, на вході та всередині будівель.

Аудіопокажчики встановлюються для звукового сповіщення інформації та вказують на необхідний напрямок руху. Крім того, вони можуть інформувати про об’єкт чи послугу, що надається. Поділяються на звукові маячки-сигналізатори та голосові інформатори.

Лев Парцхаладзе підкреслив важливість вищезазначених змін у ДБН. “За допомогою зору людина отримує близько 80-90% інформації про навколишній світ. І люди, які в силу різних причин позбавлені такої можливості, повинні мати всі необхідні умови для компенсації цього за допомогою інших засобів. Так діють у багатьох країнах Європи та світу, і ми також маємо запозичувати цей позитивний досвід”, - відзначив заступник Міністра.

Проект нових ДБН розроблений ПАТ “КиївЗНДІЕП” на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”. Вони адаптовані до європейських норм та міститимуть реальні приклади того, як це має виконуватися на практиці. Нові ДБН стосуватимуться всіх груп людей з інвалідністю: візочників, тих, хто має порушення слуху, проблеми із зором. Нові норми планується затвердити до кінця цього року.

Довідково

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.

 

« повернутися до списку новин