ЯГОТИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Київська область, Яготинський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Дайджест новин Уряду 11.12.2018

Дата: 11.12.2018 17:31
Кількість переглядів: 112

Глава Уряду: Завдання на 2019 рік – фінансова стабільність, промисловий розвиток, інвестиції в людський капітал

Підтримка фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, передусім в сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки – ключові завдання Уряду на 2019 рік. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму «Нова індустріалізація: спільні дії Уряду та бізнесу». Захід проводиться вже вдруге і є додатковою платформою ефективного діалогу між підприємцями і представниками влади. Цього року участь у форумі взяли урядовці, парламентарі, дипломати, представники промислових асоціацій та підприємств – членів Торгово-промислової палати.

 

За словами Глави Уряду, діалог з бізнесом – завжди є дуже позитивним, оскільки дозволяє формувати якісне середовище для економічного зростання. «Ми маємо 11 кварталів поспіль економічний ріст. Це хороший сигнал, але ми розуміємо, що цього недостатньо для вирішення історичних проблем. Ми можемо зростати на рівні 5-7%. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», – сказав Володимир Гройсман.

 

Забезпечити такий ріст, впевнений Прем’єр-міністр, можна шляхом реалізації економічної політики Уряду. «Наше завдання – підтримувати фінансову стабільність і інвестувати в економічне зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Наші пріоритети: покращення бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а отже, входження інвестицій в реальний сектор, енергетика – маємо зменшувати залежність від імпорту і розвивати свою базу».

 

Ключовим елементом, що дозволить реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого Державного бюджету на 2019 рік, який містить стимули промислового розвитку, передбачає реалізацію великих інфраструктурних проектів, а також забезпечує фінансування соціальних реформ передусім в освіті та медицині. Так, з наступного року запрацюють Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300-350 млн грн, Фонд енергоефективності, бюджет якого сягне близько 14 млрд грн, продовжиться робота над запуском експортно-кредитної агенції. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, в тому числі щодо пільг при модернізації виробництва.

 

«Зміни, які ми робимо – це не точкові зміни. Це зміни, які вплинуть на різні сфери, – сказав Володимир Гройсман. – І сильна економіка дозволяє збільшити інвестиції в людський капітал».

Під час негоди пріоритет – це забезпечення водо-, тепло- та електропостачання, – Геннадій Зубко на засіданні штабу ДСНС

До погіршення погодних умов, які прийдуть в Україну з 12 грудня, всі органи місцевого самоврядування мають скоординувати свої зусилля не тільки з центральним рівнем, а й між областями. На цьому наголосив на оперативному засіданні штабу ДСНС Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Він повідомив, що з 12 грудня відбудеться ускладнення погодних умов у семи областях, а в ніч на 13 – сильні опади, дощ – ще в шести областях. У зоні ризику 12 грудня – у Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях – сильний сніг, хуртовини, пориви вітру 15-20 м/с. Вночі 12 грудня – в Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях сильні опади – дощ.

«Особливо звертаю увагу на області, де введений правовий режим воєнного стану. В цих регіонах вже у посиленому режимі чергують, керуються і координуються всі служби. Але пріоритетним питанням залишається забезпечення водо- та теплопостачання, електропостачання та час відновлення електрики під час штормового попередження. Особливо це стосується Миколаївської та Чернігівської областей, де запроваджено правовий режим воєнного стану», – зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець звернув увагу регіонів на минулорічний досвід надзвичайних погодних умов. Особлива увага – транспортне сполучення і логістика, забезпечення транзитних стоянок біля автомагістралей. Це в першу чергу Київська, Чернігівська, Черкаська, Миколаївська і Одеська області, а також траса Е40 у Житомирській області.

«Необхідна повна координація між областями і регіональними штабами. Ми затвердили план заходів щодо забезпечення координації з центральним рівнем. Керівником штабу є Укравтодор із залученням інших міністерств, ДСНС, підрозділів Нацгвардії і ЗСУ. Але, я наголошую вкотре, не потрібно чекати на рятувальників, які справляться з усіма ситуаціями. Попередньо має бути проведено роботу щодо координації між усіма областями. Голови ОДА вже визначили заступників, які координуватимуть роботу з іншими областями. Вони мають чітко прорахувати логістику і у разі необхідності – перекрити рух на автомагістралях», – розповів Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що найвищим пріоритетом під час складних погодних умов є безпека громадян, а також контроль за електропостачанням у сільській місцевості і безпосередньо в містах. «Режим роботи систем критичної інфраструктури – відповідальність органів місцевого самоврядування. Але він має бути винесений на рівень регіональних штабів із запобігання надзвичайним ситуаціям», – зауважив Геннадій Зубко.

У 2019 році розпочнеться робота з електронними медкартками

 

   
   

У 2019 році МОЗ України впроваджує електронні медичні записи, що мають стати першим кроком до безпаперової роботи лікарів. Такі системи вже успішно працюють у багатьох країнах.

Що таке електронний медичний запис і для чого його вводити

Електронний медичний запис — це елемент даних про пацієнта, що збирається в закладі охорони здоров’я та зазвичай зберігається в медичних інформаційних системах (МІС), якими користується цей заклад.

У 2019 році дані будуть передаватися в електронну медичну картку, робота якої забезпечується державою. Дані можуть збиратися в декількох закладах, і завдяки тому, що вони зберігаються в централізованій системі, в подальшому будь-який заклад охорони здоров’я та будь-який лікар можуть мати доступ до цих даних практично в цілодобовому режимі 24/7, але в тому обсязі, який дозволив пацієнт і який є необхідним для надання медичних послуг. Таким чином, вирішується проблема, коли в різних закладах у пацієнта різні картки і записи і дуже часто жоден з цих наборів документів не містить вичерпної інформації про пацієнта.

Дані до електронної медичної картки збираються через встановлені в закладах охорони здоров’я МІС та відправляються до Центральної бази даних.

Завдяки централізованому зберіганню даних:

  • МОЗ України та НСЗУ можуть обробляти знеособлені дані для ефективного управління системою охорони здоров’я;
  • НСЗУ може аналізувати дані для управління якістю медичних послуг;
  • дані гарантовано доступні для пацієнта й лікаря, який його обслуговує. Доступ до централізованих даних існує незалежно від того, чи працюють сервери в закладі, з якого вносилась інформація, чи є в нього зв’язок з Інтернетом тощо;
  • заклади охорони здоров’я можуть переходити з однієї МІС на іншу без втрати ключових даних, адже ці дані зберігаються в централізованій системі.

Яка інформація і коли буде вноситися до електронної медичної картки

У різних країнах встановлено різний обсяг інформації, яка зберігається на централізованому рівні та входить до електронної медичної картки пацієнта. В Україні впровадження електронної медичної картки здійснюватиметься в декілька етапів, на кожному з яких буде реалізовано функціонал, що дозволяє вносити до неї різні набори записів.

1-й етап — початок 2019 року:

лікарі, що надають первинну медичну допомогу, вноситимуть дані про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані, що зараз вносяться в медичну картку амбулаторного хворого (форма № 25/о). Також з’явиться можливість виписувати електронні рецепти та електронні направлення.

2-й етап — середина 2019 року:

спеціалісти, що працюють в амбулаторіях, зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку консультативні висновки; спеціалісти діагностичних центрів вноситимуть результати найбільш поширених лабораторних досліджень. Також із середини 2019 року планується впровадження електронних листків тимчасової непрацездатності.

3-й етап — початок 2020 року:

стаціонари зможуть вносити в централізовану електронну медичну картку дані, пов’язані з випискою пацієнтів (обсяг даних, подібний до форми карти пацієнта, що вибув зі стаціонару, № 66/о).

Як змінюватиметься звітність із впровадженням електронних медкарток

У сучасних інформаційних системах недоцільно обробляти інформацію в тих формах, які існують на папері.

Кожен окремий електронний медичний запис, що вноситься в інформаційні системи, — це невеликий обсяг інформації, «цеглинка», з яких у подальшому можна будувати виписки, звіти, форми. Прикладами електронних медичних записів можуть бути:

  • запис про візит пацієнта з зазначенням кодів ICPC-2 і описом його анамнезу;
  • запис про рівень цукру в крові як частина результатів аналізів;
  • запис-спостереження про наявність алергії у пацієнта.

За потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які необхідні документи, форми, звіти.

Одночасно з впровадженням електронної медичної картки МОЗ України працює над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, які збережено в електронній формі, не потрібно дублювати на папері.

Щодо наявних карток і документів з накопиченою інформацією політика МОЗ України така: лише певний мінімальний набір даних підлягає перенесенню до централізованої електронної медичної картки (насамперед дані, доступність яких критично важлива для надання невідкладної допомоги). Історично накопичена інформація залишається в картках. Враховуючи етапність впровадження, впродовж певного часу записи в електронній і паперовій формах діятимуть одночасно.

Степан Кубів презентував два концесійні проекти в портах “Ольвія” та “Херсон”

 

 

   
   

11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC.

“Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30-35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”, - зазначив Степан Кубів.

Проекти здійснюватимуться в двох морських портах:

  • проект концесії в спеціалізованому морському порту "Ольвія" передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн;
  • проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень.

Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%.

Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”, - додав Перший віце-прем’єр-міністр.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія - це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”.

Як відомо, новий законопроект про концесії (№8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні.

“Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон - це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”, - розповів Степан Кубів.

Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору.

З 2011 року Україна залучила понад 560 млн євро в рамках Фонду Е5Р

 

Делегація Мінекономрозвитку взяла участь у восьмому засіданні Асамблеї вкладників Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (англ. Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership (Е5Р), яке відбулося у Лондоні.

Учасники засідання обговорили результати фінансової діяльності Е5Р, аналіз прогресу у законодавчих та регуляторних тарифних реформах та провели моніторинг стану впровадження проектів.

Як відомо, Україна реалізує 23 проекти з енергоефективності на суму понад 560 млн євро, з яких 370 млн євро – позики міжнародних фінансових організацій, які є виконавцями проектів Е5Р, 107 млн євро – безпосередньо гранти Е5Р, а також міжнародна технічна допомога з інших джерел та співфінансування. Таким чином, внесок України до фонду Е5Р в розмірі 10 млн євро дозволив залучити понад 560 млн євро з 2011 року на реалізацію енергоефективних проектів.

Вкладниками Е5Р для України є 16 країн та міжнародних організацій: ЄС, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Ірландія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Україна, США. Загальна сума їхніх внесків складає 112 млн євро.

У ході дискусії сторони обговорили плани стосовно подальшого продовження терміну діяльності Е5Р та перспективи залучення додаткових внесків від донорів (друга фаза). ЄС заявив про свою підтримку продовження роботи Е5Р до 2029 року. Також Уряд Швеції зробив додатковий внесок у розмірі 2,9 млн євро.

Представники української делегації змогли ознайомитися з результатами діяльності Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля в інших країнах, зокрема в Молдові, Грузії, Білорусі та Вірменії.

Довідково

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р) – це багатосторонній донорський фонд, заснований під час головування Швеції у Європейському Союзі у 2009 році для сприяння інвестиціям у проекти підвищення рівня енергоефективності у сфері комунального опалення, охорони навколишнього середовища, управління відходами та використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії.

Угода про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля ратифікована Законом України від 6 липня 2011 року. Розпорядником Фонду Е5Р є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який надає адміністративну підтримку діяльності.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування