Стан озимих культур в зимовий період
Загибель озимих посівів зумовлює недобір мільйонів тонн зерна, додаткові мільйонні витрати коштів на втрачене зерно, повторний обробіток полів, витрачене насіння, пересівання загиблих посівів ярими культурами тощо. Крім того, за таких умов порушуються плани проведення посівної кампанії, що призводить до запізнення сівби ярих культур і зниження їх урожайності.
Озимим посівам загрожує п’ять основних факторів:
- Вимерзання. При критичних для культури мінусових температурах (особливо коли вони встановлюються раптово або відразу після відлиги) настає вимерзання, яке призводить до загибелі рослин. Вільні молекули води між клітинами перетворюються на кристали льоду, це і є основна причина пошкодження сходів. Після відлиги такі рослини втрачають тургор, швидко жовтіють та сохнуть.
- Вимокання. Перезволоження ґрунту, а також осінній застій води на полях призводять до вимокання рослин. Особливо небезпечна «зайва» волога слабким сходам, що встигли утворити лише 2-4 листки та ще не увійшли у фазу кущення. Вимокання призводить до загибелі посівів, ураження кореневої системи хворобами, уповільнення процесів росту та розвитку.
- Випрівання. Тривале перебування під великим шаром снігу може стати критичним для озимих, оскільки воно призводить до вуглеводного виснаження, розкладення органічних речовин, а потім і ураження так званою сніговою пліснявою. Але така небезпека загрожує лише ослабленим рослинам або тим, які дуже тривалий час перебувають під снігом, коли він тане надто пізно.
- Випирання. Висівання культури у пухкий, щойно зораний ґрунт нерідко призводить до випирання. Коли ґрунт починає поступово осідати, коренева система озимини пошкоджується і вузол кущення утворюється над поверхнею ґрунту. Також спричинити випирання можуть різкі перепади ранньовесняних температур.
- Льодова кірка. Так звана «висяча» льодова кірка, що утворюється при частковому таненні снігу, рослинам майже не шкодить. Вона може бути небезпечною лише при тривалому знаходженні на поверхні поля, бо здатна спричинити випрівання. Притерта кірка з’являється при тривалих відлигах та наступних заморозках, коли на поверхні посіву спочатку замерзає шар води, а потім ще й поступово вмерзає в ґрунт. Така кірка не лише пошкоджує рослини фізично, але й сприяє їх швидкому вимерзанню, а також призводить до порушення газообміну рослин.
Як боротися з пошкоджуючими факторами?
Агрономи дають такі рекомендації:
Вибір сорту. Для зменшення шкоди, спричиненої вимерзанням, необхідно використовувати найбільш морозостійкі та зимостійкі сорти озимих
Фосфорно-калійні добрива. Внесення під посів фосфорно-калійних добрив, що необхідні рослинам на всіх фазах розвитку. Нестача фосфору і калію зменшує стійкіть рослин до вимерзання.
Снігозатримання потрібне для того, щоб вберегти культури від вимерзання та повної загибелі під час великих морозів. Його проводять під час випадання снігу снігозатримувачами, утворюючи валки поперек руху панівних вітрів. Також для затримання снігу можна використовувати куліси.
Мілкий закритий дренаж та облаштування системи відвідних канавна полях потрібно, щоб попередити вимокання. Також необхідно систематично вносити мінеральні та органічні добрива, вчасно вапнувати кислі ґрунти.
Строки висіву. Їх потрібно дотримуватись, щоб запобігти випріванню озимих Рання сівба може привести до переростання озимих, надто пізня — до їх недорозвинення. Також це призведе до формування густого травостою, при якому ґрунту буде важко промерзати. Якщо сніг випав на не промерзлу землю, потрібно провести ущільнення коткуванням. При цьому слід урахувати, що таке ущільнення при настанні відлиги може спровокувати появу льодової кірки, яку доведеться руйнувати.·
Коткування посіву кільчасто-шпоровими котками проводять при випиранні. Ця операція покращить контакт рослин з ґрунтом і дасть їм змогу краще вкоренитися. Якщо є потреба висівати озимі культури у щойно зораний ґрунт, перед сівбою його необхідно ущільнити коткуванням.
Щоб вчасно виявити можливі проблеми та запобігти їм, необхідно уважно слідкувати за станом посівів та погодними умовами. Після закінчення осінньої вегетації озимих поля обов’язково обстежують. Таким же обов’язковим є обстеження навесні після відновлення вегетації. Але варто проводити і додаткові обстеження полів, якщо зимові кліматичні умови є несприятливими.Отже,найбільшу стійкість проти негативних факторів зимівлі виявляють високоморозостійкі та зимостійкі сорти озимих культур, які сіють в оптимальні строки добірним протруєним насінням у якісно і вчасно підготовлений ґрунт із збалансованим режимом живлення і вмістом в орному шарі ґрунту не менше 20 - 30 мм продуктивної вологи. Озимі культури за таких умов встигають до настання зими нормально розкущитись, сформувати добре розвинену кореневу систему та вузол кущення.
Таким чином, проведення моніторингу стану озимих культур у зимовий і ранньовесняний періоди дозволяє своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними - підживлення азотними добривами та регуляторами росту і мікроелементами, що особливо актуально на слабо розкущених з осені посівах; обробки фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами з метою отримання високого урожаю якісного зерна, а за необхідності, забезпечити господарства насінням ярих культур для ремонту чи пересіву площ.
Головний спеціаліст
відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва
Управління фітосанітарної безпеки ГУ
Держпродспоживслужби в Київській області Симоненко Т.В
