Реєстрація бюджетних зобов’язань та здійснення видатків одержувачами бюджетних коштів
З метою врегулювання питань, які виникають при реєстрації зобов’язань та здійсненні видатків одержувачами бюджетних коштів за договорами про закупівлю із застосуванням вимог частини шостої статті 41 статті Закону України «Про публічні закупівлі», та встановлення єдиних підходів при їх казначейському обслуговуванні проведено засідання Методологічної ради з розгляду питань функціонування та розвитку Державної казначейської служби України від 05.06.2020, за результатами якого Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) повідомляє наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів.
Одержувач бюджетних коштів – це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).
Частиною шостою статті 22 Кодексу встановлено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини третьої статті 10 Кодексу головні розпорядники визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу, до якої включаються, зокрема одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головними розпорядниками на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету.
Для виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, одержувачі бюджетних коштів здійснюють закупівлі товарів, робіт та послуг, які відносяться до сфери застосування Закону, відповідно до Закону та вимог бюджетного законодавства.
Повноваження Казначейства з контролю за дотриманням бюджетного законодавства під час казначейського обслуговування встановлено статтями 43, 48 та 112 Кодексу, з контролю у сфері закупівель – статтею 7 Закону.
Так, відповідно до статті 7 Закону, орган Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю та вживає заходів з недопущення здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадку, зокрема, відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 частини другої статті 7 Закону.
Таким чином, органи Казначейства, при реєстрації бюджетних зобов’язань повинні враховувати встановлені норми, згідно з якими істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися виключно у випадках, передбачених Законом, зокрема, заборони замовникам вносити зміни до договору про закупівлю окрім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону. Так, відповідно до пункту 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Згідно з частиною шостою статті 41 Закону, дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Дана норма розповсюджується на договори про закупівлі, укладені з дотриманням вимог Закону замовниками, до яких належать юридичні особи, які є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів тощо та на умовах, якщо видатки затверджені саме на цю мету та у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року.
Одержувачі бюджетних коштів виступають замовниками в розумінні Закону, яким надано право застосовувати всі норми Закону, в тому числі на них
поширюється дія частини шостої статті 41 Закону з урахуванням вимог бюджетного законодавства.
Органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Кодексу та з урахуванням вимог Закону України "Про міжнародні договори України", законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732 (далі – Порядок).
Органи Казначейства під час виконання контрольних функцій, встановлених законодавством, повинні керуватися Кодексом, Законом та іншими нормативно-правовими актами, які діють у цій сфері.
Пунктом 2.10 Порядку № 309 визначено випадки, у яких органи Казначейства не реєструють зобов’язання, зокрема, у разі відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель та недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться
