Дайджест новин Уряду 17.12.2018
Уряд України реалізує фундаментальні реформи в часи, коли Росія відкрила проти Києва третій фронт – тепер в Азово-Чорноморському регіоні. Окупація Криму, частини Донбасу, побудова Керченського мосту – складові агресії, санкції проти якої мають лише посилюватися: послідовно і публічно. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час п’ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС. Глава Уряду провів засідання разом з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні.
«Санкції проти агресора мають зберігатися до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями, – сказав Глава Уряду. – Ми вдячні за нещодавнє ухвалення Європейською Радою політичного рішення щодо продовження економічних і секторальних санкцій ЄС проти РФ. Злочин із застосуванням хімічної зброї в Солсбері, російські кібератаки проти держав-членів ЄС і розгорнута Москвою антиєвропейська пропаганда свідчать про те, що агресивна політика РФ – це виклик не лише для України, але й для всієї Європи».
У цьому контексті Глава Уряду наголосив, що взаємодію по лінії Київ – Брюссель необхідно переводити з формату «партнерства та співробітництва» до зрілого діалогу, який передбачає формування орієнтирів секторальної взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпосередньо в безпековій сфері.
«Попри зовнішні виклики, Україна продовжує проводити реформи. Нам вдалося досягти прогресу у сферах децентралізації, реформування енергетичного сектору та державної служби. Ми вийшли на фінішну пряму із започаткуванням роботи Вищого антикорупційного суду. Впроваджуються соціальні реформи: освітня, медична та пенсійна. Є важливі зрушення в галузях приватизації і реформи державних підприємств», – сказав Прем’єр-міністр.
Одним з дороговказів усім цим процесам є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, виконання якої також проаналізували під час засідання Ради.
Геннадій Зубко: ЄC надає другий транш у 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності
Європейський Союз надає другий транш фінансової допомоги у розмірі 54 млн євро на підтримку роботи Фонду енергоефективності. Ці кошти додаються до першого траншу в 50 млн євро, які у червні Україна вже отримала від ЄС на роботу Фонду. Це свідчення високої довіри наших європейських партнерів та прогресу реформи енергоефективності, яку ми впроваджуємо три роки, виконуючи європейські директиви з енергоефективності. Це перший такий масштабний проект співпраці з ЄС в регіоні. Так прокоментував підписання сьогодні у Брюсселі Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко відповідної фінансової Угоди між Урядом України та Європейською Комісією.
Угоду про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні» (EE4U-II) підписали у рамках 5-го засідання Ради асоціації між Україною та ЄС Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко і Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган.
Кошти будуть спрямовані до Мультидонорського фонду, управління яким здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).
«Підтримка ЄС направлена на реалізацію програм у рамках Фонду енергоефективності. Це надання безповоротних грантів ОСББ для здійснення заходів з енергоефективності, технічна підтримка ОСББ у підготовці заяв до Фонду. Також ми домовилися про допомогу наших німецьких партнерів у підготовці енергоаудиторів, які працюватимуть у всіх регіонах України», – повідомив Геннадій Зубко.
Він підкреслив, що Україна та Євросоюз і надалі співпрацюватимуть у впровадженні реформи енергоефективності, підготовки НПА, а також у сфері ефективної генерації, виробництва, транспортування, розподілу і використання енергії.
Нагадаємо, раніше Європейський Союз, разом з Німеччиною та IFC, підписали 22 квітня угоду про співфінансування Фонду енергоефективності, створення Мультидонорського фонду, і вже у червні Україна отримала перший виділений транш у розмірі 50 млн євро. Кошти направляються на технічну допомогу Фонду і безпосередньо на фінансування проектів. У Держбюджеті України на 2019 рік на підтримку Фонду енергоефективності передбачено 1,6 млрд грн.
Україна та Європейський Союз мають консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні. Перемовини відбулися в рамках робочого візиту Глави Уряду до Королівства Бельгія.
«Ми цінуємо готовність наших партнерів у ЄС підтримати Україну в умовах нової агресії Російської Федерації у Азовському та Чорному морях. Саме тому потрібна консолідація міжнародного тиску та посилення санкцій проти РФ, насамперед з метою звільнення захоплених Росією 24 українських моряків та трьох військових суден, – сказав Володимир Гройсман. – Москва перейшла межу. Реакція ЄС на агресію Росії в Азовському морі має бути комплексною та більш рішучою».
У свою чергу Високий представник ЄС зазначила, що Брюссель підтримуватиме Україну, і недавнє рішення Ради ЄС щодо продовження санкцій – підтвердження цієї позиції.
Під час перемовин сторони також торкнулися ходу проведення реформ в Україні і подальших орієнтирів економічної політики Уряду, а також обговорили низку антикорупційних заходів, передусім щодо повноцінного старту роботи Антикорупційного суду.
За підсумками переговорів Глава Уряду та Високий представник ЄС взяли участь у церемонії підписання низки міжнародних угод.
Підписані, зокрема, Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма підтримки енергоефективності в Україні EE4U-ІІ», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програми технічного співробітництва 2018 року», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу «Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи».
Документи передбачають реалізацію заходів з політики енергозбереження, зміцнення інституційної спроможності українських органів влади, підвищення ефективності реформ у сфері професійно-технічної освіти в Україні, професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС.
Україна не чинила жодних провокацій в Азовському морі, а всі спроби довести протилежне – це спроби виправдати дикість і агресію, з якою Росія поводиться щодо України. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спільної прес-конференції з Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні.
«Це брутальний напад РФ проти нашого флоту і наших моряків. Україна жодних провокацій не чинила. І саме наші військові знаходяться в Росії за ґратами. Все решта – чергові спроби РФ виправдати свою дикість. Порадив би російським чиновникам зробити все можливе для звільнення моряків і забезпечення миру», – сказав Володимир Гройсман.
Його підтримала Федеріка Могеріні. «Немає виправдання використанню військової сили Росії до українських кораблів. Це наша об’єднана і тверда позиція, – сказала Федеріка Могеріні. – Ми твердо підтримуємо Україну, наполягаємо на виконанні Мінських угод і будемо продовжувати гуманітарні програми для мирного населення».
Глава Уряду наголосив, що дії Росії, як військові, так і економічні – передусім в контексті блокади українських портів – завдають великої шкоди не тільки Україні, а й економікам інших країн.
«В Азовському морі сьогодні лише 10% суден з українським прапором. Решта – під прапорами, зокрема, ЄС. Росія блокує судна інших країн, порушуючи всі норми, і завдає шкоди економікам. Дзеркальні дії наших партнерів щодо суден з прапором РФ були б справедливою відповіддю», – зазначив Володимир Гройсман.
Він наголосив, що політику санкцій треба продовжувати. «Україна не має бажання вводити санкції заради санкцій. Санкції – це покарання за порушення законності і демократії. Незалежно від того, як називається країна-агрессор. Зняти санкції з агресора під час продовження агресії – це підписатися під порушенням міжнародного права, під людовбивством», – сказав Прем’єр-міністр.
Україна пропонує Європейському Союзу започаткувати програми цілеспрямованої підтримки українського Приазов’я в рамках санкційної політики проти країни-агресора та заходів з відновлення вільного судноплавства в регіоні та розвитку українських портів Бердянська та Маріуполя. Про це йшлося під час зустрічі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.
Глава Уряду підкреслив, що ескалацію ситуації в Азовському морі слід зупинити. І в цьому контексті санкції ЄС проти причетних російських офіцерів, дзеркальні санкції проти російських портів на Азові та суден під російським прапором у міжнародних морських портах, а також нові секторальні санкції могли б стати адекватною реакцією ЄС на дії Росії.
«Разом з тим ми передаємо конкретні пропозиції та проекти підтримки Приазов’я і розраховуємо на їх спільну з ЄС реалізацію», – зазначив Володимир Гройсман.
У свою чергу Президент Європейської Ради запевнив, що ситуація в Приазов’ї залишається в центрі уваги ЄС. Так само, як і загальна ситуація в Україні – як з огляду на існуючі загрози, так і з огляду на реформи, які мають суттєвий прогрес. За останні майже 5 років, зазначив Дональд Туск, Україна змінилася більше, ніж за попередні два десятиліття незалежності.
У контексті українських реформ сторони погодилися, що подальше виконання плану трансформацій потребує публічної підтримки ЄС і посилення взаємодії передусім у рамках подальшої децентралізації та проведення антикорупційної політики.
«З огляду на вибори в Україні і в ЄС у 2019 році ми також зацікавлені активізувати взаємодію щодо захисту виборчого процесу від зовнішнього втручання», – додав Володимир Гройсман.
Довідково
17 грудня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з робочим візитом у Брюсселі. Наразі він провів перемовини з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, під час яких сторони відзначили необхідність консолідувати міжнародний тиск на країну-агресора і посилювати політику санкцій, насамперед з метою звільнення українських моряків та військових суден, а також відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря.
Глава Уряду також провів П’яте засідання Ради асоціації «Україна – ЄС», під час якого було підбито підсумки виконання Угоди про асоціацію і розпочато роботу з формування секторального порядку денного взаємодії в економіці, енергетиці, в цифровій та безпековій сферах.
Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.
З повагою
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України