Дайджест новин Уряду 4.12.2018
Володимир Гройсман пропонує обговорити нові принципи побудови адміністративно-територіального устрою УкраїниПрем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує обговорити і закріпити на законодавчому рівні нові принципи побудови адміністративно-територіального устрою України, який стимулював би розвиток територій і зберігав баланс повноважень органів місцевого самоврядування та державного контролю. Своє бачення змін Глава Уряду представив під час круглого столу з питань реформи місцевого самоврядування.
«Адміністративно-територіальний устрій. Тут треба наводити порядок, ліквідувати недосконалості, запровадити ефективну логічну систему управління державою, коли кожна територіальна одиниця сама по собі спроможна», – сказав Володимир Гройсман.
Прикладом успіху, за його словами, є ті об’єднані громади, які отримали можливості розвивати свою територію, інфраструктуру. І зараз потрібно закріпити цей процес.
Що пропонує Уряд? Як пояснив Прем’єр-міністр, йдеться про формування трирівневої структури – громада, район, регіон. «Ефективна система самоврядування, фінансові гарантії і формування інституту префектів – а саме державного нагляду і контролю. Баланс повноважень та відповідальності має бути збережений», – сказав Володимир Гройсман.
Ефективність системи самоврядування передбачає формування спроможних рад та виконавчих комітетів. Фінансова самодостатність – закріплення принципів повсюдності, субсидіарності і адекватності повноважень наявним фінансовим ресурсам.
А префект стане представником державної влади на території, отже, відповідатиме за координацію і комунікацію центральної влади з місцевим керівництвом, за впровадження державних програм і державної політики на місцях, а також слідкуватиме за відповідністю актів місцевої влади принципам Конституції та законодавства країни.
«Це буде гарантією нових можливостей і незворотності реформи. А гаяти час, в тому числі через блокування створення ОТГ з боку керівників районів чи областей, тільки тому, що хтось «пригрів» тепле місце, – неприпустимо», – сказав Володимир Гройсман.
Незворотність однієї з найуспішніших реформ Уряду – реформи децентралізації – потрібно закріпити на законодавчому рівні, передусім у Конституції, аби не було спокуси перерозподілити повноваження чи бюджети знов на користь центральної влади. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час круглого столу з проблем реформи місцевого самоврядування.
Глав Уряду наголосив, що темп змін на місцевому рівні відзначають не тільки 9 млн українців, які проживають в об’єднаних громадах, а й партнери нашої держави. І це при тому, що розмови про реформу велися десятиліття – аж до 1 квітня 2014 року, коли була схвалена Концепція реформи і запроваджені перші кроки з об’єднання громад.
«Для мене особисто це ключова реформа. Я все робив для того, аби реформа децентралізації увійшла в порядок денний розвитку держави. Концепція, яку ми затвердили 1 квітня 2014 року, стала реальним Планом дій, – сказав Володимир Гройсман. – Ми вже отримали понад 800 ОТГ, нові фінансові ресурси місцевих бюджетів, отримали унікальний досвід успіхів. І зараз можемо закріпити незворотність реформи в Конституції України».
Глава Уряду нагадав, що в листопаді він ініціював створення робочої групи з напрацювання оновленої Концепції реформи і безпосередньо змін до Конституції. «Є час, коли реформи треба генерувати, потім впроваджувати, а згодом і захищати. Незворотності в децентралізації поки що немає. Вона тримається на лідерських позиціях (урядовців). І я буду першим, хто захищає реформу. Але потрібно, аби захищало і законодавство, – сказав Володимир Гройсман. – Завжди буде спокуса зробити перерозподіл, в тому числі в фінансовому сенсі – від місцевих бюджетів до центрального. Тож потрібен баланс».
Прем’єр-міністр висловив пропозицію розпочати конституційні зміни вже наступного року. «Ми можемо в наступному році започаткувати цей процес. Коли політики змагаються за крісла – це добре для політиків, а коли за зміни системи – це добре для країни».
Довідково
Реформа децентралізації в Україні активно впроваджується з квітня 2014 року. Відтоді ухвалено декілька законодавчих актів, які закріплюють адміністративні повноваження та фінансові можливості громад. Наразі в Україні сформовано вже 874 ОТГ, в частині з яких мають пройти перші вибори. У 18 районах ОТГ сформовані на 100%. Разом з тим є 99 районів, де немає жодної об’єднаної громади. Прямі міжбюджетні відносини мають 665 громад. Доходи їх бюджетів за 11 місяців поточного року склали 18,9 млрд грн. В ОТГ створено 123 центри надання адміністративних послуг, перелік яких обчислюється десятками. У таких центрах люди отримують різні довідки, призначають пенсії та субсидії без необхідності їхати в обласний чи районний центр.
Поглиблена децентралізація стане не тільки історією успіху для України, а й новим соціальним ліфтом для місцевих лідерів, які використовують набуті завдяки реформі повноваження і ресурси для розвитку своїх територій. Про це під час круглого столу з питань реформи місцевого самоврядування сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
За його словами, сьогодні потрібно закріпити незворотність децентралізації в Конституції, опрацювати ініціативи щодо оновлення адміністративно-територіального устрою і провести місцеві вибори 2020 року на нових принципах.
«Як тільки це зробимо, то 2020-2025 роки стануть одними з найуспішніших періодів розвитку держави. Це буде процес формування нової якості життя українців. Як це буде? Подивіться на нові успішні ОТГ, які отримали нові фінансові ресурси, нові повноваження. З’явиться система реальних соціальних ліфтів. І у нас буде нове покоління лідерів», – сказав Володимир Гройсман.
Він наголосив, що обрана дорога реформи «не буде безхмарною». «Але у вас (місцевих керівників) є союзники у центральній владі. Я буду дотримуватися цієї позиції», – сказав Глава Уряду.
Довідково
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступає за закріплення в Конституції України незворотності реформи децентралізації. З цією метою він створив робочу групу, яка опрацьовує рамку рішень і їх зміст. На думку Глави Уряду, процес конституційних змін можна почати вже наступного року.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе 3 грудня зустрілася з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних та європейських справ Республіки Хорватія Марією Пейчинович-Бурич. Зустріч відбулася у межах саміту глав урядів країн-учасниць Центральноєвропейської ініціативи, який триває 3-4 грудня у Загребі (Республіка Хорватія).
Під час перемовин Віце-прем’єр-міністр подякувала хорватській колезі за невизнання незаконної анексії АР Крим Російською Федерацією, а також за продовження галузевих та економічних санкцій проти Росії.
«Поточна військова діяльність Росії на окупованих територіях України є єдиним джерелом ескалації. Україна прагне мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Наша позиція залишається незмінною: єдиний шлях вирішення конфлікту – повне виконання Мінських угод», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що нині Україна має новий фронт ескалації конфлікту з Росією: в акваторії Чорного та Азовського морів. У зв’язку з цим українська сторона сподівається на збереження і навіть посилення санкцій ЄС проти Кремля як єдиного ефективного мирного інструмента впливу на Росію. Крім того, Київ розраховує на підтримку Хорватії у питанні щодо розміщення миротворців ООН на території Донбасу.
«Міжнародне співтовариство має посилити свою присутність у зоні конфлікту на Донбасі. Повноваження фактичної місії зі спостереження ОБСЄ занадто слабкі і навряд чи є інструментом впливу на агресора. Україна вважає, що найбільш ефективним способом гарантування виконання Мінських угод є нова миротворча місія ООН на тимчасово окупованій території. Ми просимо Хорватію підтримати нашу позицію на міжнародному рівні», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також зазначила, що Україна розраховує на підтримку Хорватії під час засідання Ради асоціації, яке відбудеться 17 грудня, в питанні подальшої секторальної інтеграції України за чотирма визначеними пріоритетами (інтеграція до цифрового та енергетичного ринків ЄС, спрощення митних процедур, а також у сфері юстиції, свободи та безпеки). Сторони обговорили поступ реформ в Україні та виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Марія Пейчинович-Бурич підкреслила помітний прогрес України в антикорупційному напрямку, зокрема, щодо створення та запуску Антикорупційного суду.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також подякувала хорватській стороні за оздоровлення українських дітей та висловила сподівання на відновлення програми лікування та реабілітації українських військових у хорватських оздоровчих закладах. Український Віце-прем’єр-міністр поінформувала хорватську колегу про створення в Україні Міністерства у справах ветеранів та висловила зацікавленість у тому, щоб перейняти досвід Хорватії у цій сфері. «Це може бути новий продуктивний напрямок співпраці», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Марія Пейчинович-Бурич підтримала цю ініціативу, висловивши готовність допомогти у створенні умов для обміну досвідом між українською та хорватською сторонами.
Міністр запевнила, що Хорватія, як і раніше, віддає свій голос на підтримку України на всіх міжнародних майданчиках, таких як ООН, НАТО, ОБСЄ, а також серед європейських партнерів у раді ЄС. «Хорватія усвідомлює небезпечні наслідки агресивних дій Росії для всього регіону. Ми не будемо зберігати мовчання, коли порушується міжнародне право», – зазначила очільниця МЗС Хорватії.
Довідково
Хорватія є співтворцем зовнішньої політики ЄС та НАТО і схвалила всі кроки у відповідь на агресію РФ проти нашої країни. Останньому загостренню двосторонніх відносин між Україною та Росією слугувала військова агресія в акваторії Чорного моря, а саме той факт, що 25 листопада 2018 року російськими військовими в Чорному морі біля Керченської протоки були силоміць затримані 3 українські судна. В ході штурму було поранено 6 українських моряків. Екіпажі суден та кораблі були затримані та направлені до Криму.
Мета нових ДБН – повернути втрачені можливості людям з інвалідністю, – Геннадій Зубко
У Мінрегіоні під головуванням Президента України Петра Порошенка відбулася Всеукраїнська нарада з питань створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю. У своєму виступі Петро Порошенко наголосив, що важливим фактором доступності є універсальний дизайн або розумне пристосуванням об’єкта чи послуги.
Президент підкреслив, що сьогодні саме Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України займає проактивну позицію у питаннях забезпечення безбар’єрності та доступності. Так, Мінрегіоном розроблено нові державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд», які стануть практичним інструментом реалізації державної політики в архітектурно-будівельній сфері.
У свою чергу Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко зазначив: «Сьогодні в Україні понад 2,6 млн осіб з інвалідністю, з яких 80% – це активні небайдужі і розумні люди. Вони також долучились до розробки нових ДБН. І якщо порівнювати 2006 рік, коли перші ДБН щодо створення комфортного середовища для осіб з інвалідністю містились на 7 сторінках, та 2018 рік – результат колосальний! Понад 88 сторінок ґрунтовного документа з послідовною маршрутною картою. І він став можливим в першу чергу завдяки політичній волі Президента України Петра Порошенка».
«Якщо ДБН зі створення комфортного середовища для осіб з інвалідністю, розроблені 2006 року, носили рекомендаційний характер, то відтепер нові ДБН стають обов’язковими. Друге важливе – нові ДБН охоплюють практично всі категорії осіб з інвалідністю: маломобільні групи, люди з проблемами зору, слуху, порушеннями нервової системи. І кожен крок і зміна відбувалися тільки задля однієї мети: повернути втрачені можливості», – наголосив Геннадій Зубко.
Урядовець підкреслив, що всі ДБН, які сьогодні приймаються щодо вулиць і доріг, закладів освіти, регулювання містобудівної діяльності – враховують доступність і безбар’єрність, яких потребують особи з інвалідністю. «Завдяки роботі Фонду Порошенка і Першої леді України Марини Порошенко сьогодні в Україні вже створені медіатеки, ресурсні кімнати, інклюзивно-ресурсні центри, і ці зміни відбулися практично за рік. До розробки і впровадження нових ДБН залучено велику урядову команду та громадськість. Але для нас також важливі й зміни в законодавстві щодо належного фінансування проектів з безбар’єрності. Тож розраховую на ініціативність Парламенту щодо якнайшвидшого прийняття якісних законодавчих і правових норм щодо осіб з інвалідністю», – відзначив Геннадій Зубко.
Уряд України планує у 2019 році сформувати п'ять наглядових рад для особливо важливих державних підприємств України, повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, відкриваючи ІІІ Міжнародний форум корпоративних директорів.
«На наступний рік ми плануємо сформувати ще п'ять наглядових рад для особливо важливих державних підприємств. Вже розпочали підготовку до відбору по «Укргідроенерго» і «Енергоатому». Згодом визначимо ще три підприємства», – зазначив Міністр.
Олександр Саєнко наголосив, що це будуть незалежні наглядові ради, в яких більшість місць відведена саме незалежним кандидатам. «Вони будуть сформовані з найсильніших професіоналів, які мають у своєму портфоліо успішний управлінський досвід та суттєві досягнення», – додав він.
Міністр нагадав, що оновлений Номінаційний комітет, рішення якого він представляє на засіданнях Уряду, цього року сформував наглядові ради для трьох великих державних підприємств – «Укрзалізниці», «Укренерго» та «Укрпошти». Зараз триває відбір членів наглядових рад «Адміністрації морських портів України» і Міжнародного аеропорту «Бориспіль».
«Ті наглядові ради, які вже працюють, на практиці доводять свою ефективність. Вони показують, як важливо впроваджувати наглядові ради в застарілі системи управління державними підприємствами. Є важлива дискусія з точки зору встановлення KPI для наглядових рад, для подальшої оцінки їх роботи. Відсутність поставлених завдань ускладнює розуміння ролі наглядових рад і взагалі дискусію щодо ефективності запровадження корпоративного управління», – прокоментував роботу наглядових рад Олександр Саєнко.
Міністр також звернувся до професійної спільноти з корпоративного управління, яка зібралась на форумі, та закликав брати участь у конкурсному відборі до наглядових рад державних підприємств.
«Буду радий, якщо експертиза та знання українців принесуть користь державі й допоможуть покращити якість управління активами у державному секторі», – додав Міністр.
Довідково
Реформа управління державними підприємствами та приватизація визначені серед пріоритетів Уряду України на 2019 рік.
Мінрегіон затвердив нові ДБН “Інклюзивність будівель і споруд”
3 грудня 2018 року на Всеукраїнській нараді зі створення безперешкодного середовища під головуванням Президента України Петра Порошенка у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було презентовано нові державні будівельні норми щодо доступності - ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”.
“Важливий фактор доступності - це універсальний дизайн або розумне пристосування об’єкта чи послуги. Відмова в такому пристосуванні є дискримінацією великої кількості людей, що є абсолютно неприйнятним. Це порушення норм Конвенції і неприйнятно для України як цивілізованої європейської держави. Тому для того, щоб проектувати правильно, Мінрегіоном були розроблені і наразі презентовані нові державні будівельні норми”, – наголосив Президент України Петро Порошенко, відкриваючи нараду.
У свою чергу Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко підкреслив важливість розробки та впровадження нових державних будівельних норм. “Ці державні будівельні норми, на відміну від попередніх, стають обов’язковими. І всі інші ДБН, які сьогодні розробляються і приймаються, також враховують потреби людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Нові окремі ДБН мають зробити прорив у галузі, щоб всі нові об’єкти будувалися доступними”, – підкреслив він.
Нові ДБН вже затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №327 від 30 листопада 2018 року. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе. Найближчим часом нові ДБН будуть опубліковані в офіційному віснику Міністерства, після чого через 3 місяці наберуть чинності. Це означає, що вже навесні наступного року вони запрацюють.
“Ці норми розроблені для створення безбар’єрного простору для всіх категорій людей з інвалідністю: з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп: людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми та інших. Сьогодні 90% всіх збудованих пандусів є неправильно облаштованими, а переважна кількість людей взагалі не знають, що таке тактильна плитка. Так не має бути, і нові ДБН у першу чергу направлені на ефективне вирішення цієї проблеми”, – зазначив Лев Парцхаладзе.
ДБН “Інклюзивність будівель і споруд” є обов’язковими до виконання. У них наведені всі необхідні технічні характеристики влаштування елементів безбар’єрності, а також конкретні візуальні приклади, як це потрібно робити. Зокрема, у документі йдеться про облаштування:
- пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
- тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, інших візуальних елементів і аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
- дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху.
Практична дія нових ДБН сприятиме створенню універсального громадського простору, доступного для кожного.
Довідково
Створення реального безбар’єрного простору для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп є однією із першочергових вимог у зв’язку з ратифікацією Конвенції ООН про права людей з інвалідністю та Угоди про Асоціацію з ЄС.
Проект нових ДБН розроблений на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
