ЯГОТИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Київська область, Яготинський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Поняття земельних правовідносин в Україні. Види земельних правовідносин в Україні. Особливості земельних правовідносин в Україні.

Дата: 23.07.2020 17:06
Кількість переглядів: 1057

Зміст поняття «земельні правовідносини» безпосередньо пов'язаний з визначенням предмета земельного права, котрий регулює сферу земельних відносин.

Земельні правовідносини являють собою суспільні земельні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права. Земельні відносини є особливим видом майнових відносин з приводу землі, які врегульовані земельним законодавством. Специфіка відносин, пов'язаних з землею, обумовлена особливостями предмета цих відносин — землі — як об'єкта природи, просторово-територіального базису, території й основного засобу сільськогосподарського виробництва.

Земельні відносини різноманітні як за суб'єктами, так і за предметом і змістом правовідносин. Для будь-яких земельних правовідносин обов'язковим об'єктом є земля; для всіх суб'єктів земельних правовідносин визначається комплекс прав і обов'язків, які мають універсальний характер; у земельних правовідносинах беруть участь не будь-які особи, а лише ті, які в установленому законом порядку можуть бути визнані суб'єктами земельних правовідносин. Ця обставина відрізняє майнові відносини від інших майнових відносин і обумовлює публічний характер їх регулювання. Земельні правовідносини є правовою формою відповідної сфери майнових земельних відносин.

На земельно-правові відносини поширюються загальні принципи, що стосуються суспільних відносин, урегульованих нормами права, здійснення яких забезпечується державою. Основою будь-яких правовідносин є визнання, що вони є вольовими суспільними відносинами між фізичними і юридичними особами, державою.

На основі загального поняття розкриваються специфічні риси,притаманні конкретним видам земельних правовідносин. Так, змістом конкретних земельних правовідносин буде сукупність правомочностей громадянина, якому земельна ділянка передана у власність за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р., ст. 7). Інший зміст правомочностей буде у громадянина, якому земельна ділянка передана у власності для будівництва та обслуговування житлового будинку (ЗК ст. 38, 91,81).

Земельні правовідносини можна класифікувати за інститутами земельного права та залежно від їхнього матеріального або процесуального характеру.

До першої групи (за інститутами) належать: земельні правовідносини у сфері права власності на землю; правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням права загального користування землею; правовідносини в сфері управління використанням і охороною земель.

Земельні правовідносини у сфері права власності на землю є основоположними. Установлення тієї чи тієї форми власності на землю здійснюється після приватизації державних або комунальних земель, укладання угод щодо землі, у разі конфіскації земель, продажу земельних ділянок на конкурентних засадах (Гл. 14 ЗК, ст.127, 129,135).

Правовідносини з приводу прав на землю, похідних від права власності, виникають тоді, коли власник заінтересований у передачі прав на земельну ділянку іншим особам. У цьому разі між власником і такою особою виникають правовідносини землекористування, у межах яких обидві сторони беруть на себе взаємні права й обов'язки. Ця група земельних правовідносини поділя- ється на дві підгрупи: правовідносини, що мають характер речових прав (право постійного користування земельними ділянками, земельний сервітут) і правовідносини, які мають зобов'язальний характер [оренда, застава (іпотека)]. Крім того, ці правовідносини можна класифікувати залежно від категорії земель на правовідносини щодо використання земель сільськогосподарського призначення і т. д.

Правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням загального користування землею, — користування вулицями, майданами, проїздами, шляхами. Користування цими землями здійснюється необмеженим колом осіб і не потребує наявності в них спеціальної правосуб'єктності.

Правовідносини в галузі управління використанням і охороною земель мають місце у випадках, коли держава і місцеві органи влади виконують відповідні функції, — надання у власність чи в користування земельних ділянок з видачею та реєстрацією відповідних документів, ведення державного земельного кадастру.

До другої групи (За ознаками регулятивного призначення) земельно-правові норми поділяються на норми земельного матеріального права і земельного процесуального права, тож земельно-правові відносини поділяються на земельні матеріальні правовідносини і земельні процесуальні правовідносини.

Земельні матеріальні правовідносини виникають і здійснюються згідно з земельно-правовими нормами, якими встановлюється, визначається право на землю чи на земельну ділянку. До них належать:

^ правовідносини, які виникають і здійснюються щодо реалізації прав та обов'язків, передбачених нормами права про визначення (віднесення) земель до певної категорії (сільськогосподарського призначення, транспорту, промисловості, рекреаційного, оздоровчого призначення і т. д.);

^ відносини права власності на землю чи земельну ділянку (державна, комунальна, приватна);

^ відносини права землекористування (постійного, тимчасового, зокрема на умовах оренди);

^ відносини щодо реалізацій права на спадщину, заставу, сервітут, земельний пай;

^ правовідносини, що виникають із земельних договорів: купівлі-продажу, дарування і т. д.;

^ правовідносини, що стосуються правового режиму земель відповідної категорії, цільового використання та охорони, збереження її природних властивостей;

^ правовідносини щодо плати за землю;

^ правовідносини, що виникають з питань здійснення земельного кадастру і землеустрою.

Земельні процесуальні правовідносини складаються згідно з нормами, якими встановлюється порядок виникнення, зміни і припинення земельних матеріальних правовідносин, спосіб їх реалізації.

До земельних процесуальних правовідносин належать відносини, що складаються згідно з нормами права, якими встановлюється порядок:

а) переведення земель з однієї категорії до іншої;

б) проведення приватизації земельних ділянок, тобто зміни права державної власності на право приватної чи комунальної форми власності на землю;

в) передавання земельних ділянок сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення у приватну власність громадян, юридичних осіб України, а також передавання земель несільськогосподарського призначення у приватну власність іноземних громадян, іноземних юридичних осіб.

г) передавання земель у постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди;

д) припинення права власності та права користування земельною ділянкою (гл. 22 ЗК, ст. 140);

е) вилучення, викупу земельних ділянок з метою передавання їх у власність або в користування громадянам і юридичним особам;

є) справляння плати за землю;

ж) здійснення захисту прав власників земельних ділянок і землекористувачів;

з) використання за цільовим призначенням ділянок, віднесених до різних категорій;

й) відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам втрат сільськогосподарського виробництва;

і) вирішення земельних спорів;

к) здійснення контролю за використанням і охороною земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою.

Однією з особливостей земельних правовідносин є те, що держава регулює земельні відносини перш за все як орган влади. До такого виду регулювання відносяться: обов'язкові приписи при веденні державного земельного кадастру, санітарні і ветеринарні правила, вимоги щодо охорони природи, земельно-планові обмеження і приписи й т. п. однак, будучи власником землі, держава виступає в ролі господарюючого суб'єкта, зацікавленого в найбільш продуктивному і раціональному використанні належної їй землі

Таким чином земельні правовідносини – це суспільні відносини з приводу володіння,користування, розпорядження та управління землею на державному,господарському і внутрігосподарському рівнях як об'єктом господарювання, так і засобами виробництва у сільському господарстві. Поняття земельних правовідносин охоплює широке коло питань економічного(виробничого) і правового характеру. В основі земельних відносин полягає категорія власності на землю. Тому зміну і розвиток земельних правовідносин пов'язують зі зміною і розвитком форм власності на землю. Земельні відносини як складова виробничих відносин можуть бути як стимулюючим, так і стримуючим фактором у розвитку продуктивних сил.

 

 

Заступник начальника відділу

«Яготинське бюро правової допомоги»                                 О.О. Міклуха

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування