ЖИВИ, НАРОДУ ВІЛЬНЕ СЛОВО
Щороку, 21 лютого в УкраїнівідзначаєтьсяМіжнародний день рідноїмови. Цезначуще свято для представників 130 національностей, носіївріднихмов, якіпроживають на теренахнашоїдержави.
Для кожного з нас рідна мова – це те невичерпне життєдайне джерело, яке ніколи не зміліє, до якого припадатимуть наші нащадки, щоб набратися сили і снаги. Доки живе мова, доти живе народ. Мабуть, символічним є те, що День рідної мови відзначається саме тоді, коли Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, коли йде кривава боротьба за незалежність нашої держави. Всі ми несемо велику відповідальність за збереження мови, звичаїв, традицій для наступних поколінь. Але найбільша відповідальність лежить на плечах вчителів-філологів, які повинні не лише прищеплювати учням любов до мови, а й уміти мотивувати учня до розвитку, до пізнання світу, формувати на навчальних заняттях та в позакласній роботі ключову компетентність «Обізнаність та самовираження у сфері культури».
Не дивно, що саме в День рідної мови відбулося районне методичне об’єднання вчителів української мови та літератури в Богданівському НВК, організоване та проведене Берегинеюрідного слова, завідувачкою районним методичним кабінетом Остапенко Наталією Олександрівною. По-весняному теплого зимового днявчителів-словесниківЯготинщини радо зустріла щедра Богданівська земля щирим словом і запашним короваєм. Учні декламували вірші про мову, щиро запрошуючи до рідної школи. Директор школи Шевчук Л.А. не лише гостинно зустріла колег, а й провела цікаву оглядову екскурсію.
А потім було диво єднання слова й музики, пензля й акварелі, сльози й посмішки, дитинства й зрілості… І це диво не лише для учнів, а й для колег-філологів зуміла створити й подарувати талановита вчителька української мови та літератури Богданівського НВК Яблонська Людмила Володимирівна. Наскільки рідна українська мова багата, красива, милозвучна, всі присутні переконалися на навчальному занятті літератури рідного краю у 8-му класі, ознайомившись із поезіями збірки «Замріяний світ» нашої землячки Лариси Зеленської.
Із 72-ох поезій, які містить збірка, учні вміло продекламували 11творів під супровідчарівних мелодій саксофона, органа, гітари, флейти, скрипки, фортепіано, цимбал, співу незрівнянного Святослава Вакарчука.Учителька вміло зуміла поєднати слово не лише з музикою, а й із живописом. Учні слухалипоезію ЛарисиЗеленської, переглядаючи картини наших талановитих художників-земляків: Миколи Малинки, Анатолія Криволапа, подружжя Людмили Тафійчук та Володимира Корнєва, неперевершеної Катерини Білокур.
Хочу зазначити, що всі методичні об’єднання вчителів-словесників проходять на високому рівні, бо ми маємо багато талановитих учителів, які не перестають дивувати професійною майстерністю та новаторством. А вчитися нам було в кого. Хоча, на жаль, багато колег вже на заслуженому відпочинку, але їхні досвід, мудрість, відданість обраній професії завжди надихають. Цього разу з нами була Берестянко Надія Миколаївна, учитель від Бога, людина, яка 45 років життя віддала Черняхівській школі, учителька, яка допомогла не одній дитині обрати найкращу професію у світі. Мабуть, легко було Людмилі Володимирівні проводити урок, бо знала, що за нею із трепетом і гордістю, із материнською молитвою і Божим благословінням спостерігає її вчителька. А потім були слова подяки, зізнання в любові до школи, квіти і сльози… Також Яблонська Л.В. провела не менш цікавий і доступний майстер-клас із використання на уроках української мови та літератури інтерактивної дошки. До речі, такими дошками обладнано аж 6 кабінетів у школі.
Для багатьох став відкриттям історико-краєзнавчий музей «Мистецтво рідного краю усі покоління єднає». Тематичну екскурсію майстерно провели берегині історичної спадщини та культури села Богданівка вчитель української мови та літератури Шеремет О.П. та педагог-організатор БондарєваН.М.. Присутні були вражені співом сільського хору, стали свідками весільного обряду, переглянули уривки фільму про Катерину Білокур, в якому зіграли вчителі та учні школи.
Слова подяки хочеться передати сільському голові Борисенку Ю.Г. за батьківську турботу про школу, за те, що підтримує обдарованих дітей не на словах, а на ділі, за те, що був із нами протягом проведення семінару.
Насамкінець Остапенко Н.О. провела обговорення навчального заняття та позакласного заходу, відмітила результативність роботи вчителів української мови та літератури в 2019-2020 н. р.. Справді, нам є чим пишатися. Творчої наснаги всім освітянам Яготинщини, здоров’я, мируй шани людської.
Бранець О.І., голова РМО вчителів-філологів
Щороку, 21 лютого в УкраїнівідзначаєтьсяМіжнародний день рідноїмови. Цезначуще свято для представників 130 національностей, носіївріднихмов, якіпроживають на теренахнашоїдержави.
Для кожного з нас рідна мова – це те невичерпне життєдайне джерело, яке ніколи не зміліє, до якого припадатимуть наші нащадки, щоб набратися сили і снаги. Доки живе мова, доти живе народ. Мабуть, символічним є те, що День рідної мови відзначається саме тоді, коли Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, коли йде кривава боротьба за незалежність нашої держави. Всі ми несемо велику відповідальність за збереження мови, звичаїв, традицій для наступних поколінь. Але найбільша відповідальність лежить на плечах вчителів-філологів, які повинні не лише прищеплювати учням любов до мови, а й уміти мотивувати учня до розвитку, до пізнання світу, формувати на навчальних заняттях та в позакласній роботі ключову компетентність «Обізнаність та самовираження у сфері культури».
Не дивно, що саме в День рідної мови відбулося районне методичне об’єднання вчителів української мови та літератури в Богданівському НВК, організоване та проведене Берегинеюрідного слова, завідувачкою районним методичним кабінетом Остапенко Наталією Олександрівною. По-весняному теплого зимового днявчителів-словесниківЯготинщини радо зустріла щедра Богданівська земля щирим словом і запашним короваєм. Учні декламували вірші про мову, щиро запрошуючи до рідної школи. Директор школи Шевчук Л.А. не лише гостинно зустріла колег, а й провела цікаву оглядову екскурсію.
А потім було диво єднання слова й музики, пензля й акварелі, сльози й посмішки, дитинства й зрілості… І це диво не лише для учнів, а й для колег-філологів зуміла створити й подарувати талановита вчителька української мови та літератури Богданівського НВК Яблонська Людмила Володимирівна. Наскільки рідна українська мова багата, красива, милозвучна, всі присутні переконалися на навчальному занятті літератури рідного краю у 8-му класі, ознайомившись із поезіями збірки «Замріяний світ» нашої землячки Лариси Зеленської.
Із 72-ох поезій, які містить збірка, учні вміло продекламували 11творів під супровідчарівних мелодій саксофона, органа, гітари, флейти, скрипки, фортепіано, цимбал, співу незрівнянного Святослава Вакарчука.Учителька вміло зуміла поєднати слово не лише з музикою, а й із живописом. Учні слухалипоезію ЛарисиЗеленської, переглядаючи картини наших талановитих художників-земляків: Миколи Малинки, Анатолія Криволапа, подружжя Людмили Тафійчук та Володимира Корнєва, неперевершеної Катерини Білокур.
Хочу зазначити, що всі методичні об’єднання вчителів-словесників проходять на високому рівні, бо ми маємо багато талановитих учителів, які не перестають дивувати професійною майстерністю та новаторством. А вчитися нам було в кого. Хоча, на жаль, багато колег вже на заслуженому відпочинку, але їхні досвід, мудрість, відданість обраній професії завжди надихають. Цього разу з нами була Берестянко Надія Миколаївна, учитель від Бога, людина, яка 45 років життя віддала Черняхівській школі, учителька, яка допомогла не одній дитині обрати найкращу професію у світі. Мабуть, легко було Людмилі Володимирівні проводити урок, бо знала, що за нею із трепетом і гордістю, із материнською молитвою і Божим благословінням спостерігає її вчителька. А потім були слова подяки, зізнання в любові до школи, квіти і сльози… Також Яблонська Л.В. провела не менш цікавий і доступний майстер-клас із використання на уроках української мови та літератури інтерактивної дошки. До речі, такими дошками обладнано аж 6 кабінетів у школі.
Для багатьох став відкриттям історико-краєзнавчий музей «Мистецтво рідного краю усі покоління єднає». Тематичну екскурсію майстерно провели берегині історичної спадщини та культури села Богданівка вчитель української мови та літератури Шеремет О.П. та педагог-організатор БондарєваН.М.. Присутні були вражені співом сільського хору, стали свідками весільного обряду, переглянули уривки фільму про Катерину Білокур, в якому зіграли вчителі та учні школи.
Слова подяки хочеться передати сільському голові Борисенку Ю.Г. за батьківську турботу про школу, за те, що підтримує обдарованих дітей не на словах, а на ділі, за те, що був із нами протягом проведення семінару.
Насамкінець Остапенко Н.О. провела обговорення навчального заняття та позакласного заходу, відмітила результативність роботи вчителів української мови та літератури в 2019-2020 н. р.. Справді, нам є чим пишатися. Творчої наснаги всім освітянам Яготинщини, здоров’я, мируй шани людської.
Бранець О.І., голова РМО вчителів-філологів
