На Яготинщині урочисто відзначили День Державного Прапора України
Український прапор – це наш історичний дух, наша совість і наша незламність, це – вічно жива пам’ять і гордість нашого народу.
Багато років він кликав нас на боротьбу за свободу і честь нації, а сьогодні – закликає до будівництва успішної України, творення загальнодержавних і суспільних звершень, досягнення високих стандартів розвитку, єдності і порозуміння усього українського народу.
Наш стяг – це втілення миролюбства – коли небо над Україною надзвичайно синє, а на її неозорих ланах золотом наливається колосся пшениці.
23 серпня 2019 року о 9-00 на площі у центрі міста біля головного Прапора району зібралися учасники урочистої церемонії на честь свята – Дня Державного прапора України.
У заходах з цієї нагоди взяли участь в.о голови районної державної адміністрації Т.П.Сухенко, в.о. голови районної ради А.В.Потельчак, міський голова Н.М.Дзюба, працівники підприємств, установ, організацій району, учасники АТО, громадськість міста.
Сьогодні під благословенням Українського Прапора ми будуємо незалежну демократичну державу, досягаємо мистецьких і спортивних успіхів, творимо майбутнє. Нехай наш прапор завжди гордо майорить над Україною та буде надійним оберегом у всіх наших справах і помислах! Нехай мить, коли піднімається Державний Прапор і звучить Державний Гімн України, сповнює наші серця гордістю за рідну країну, додає сили й натхнення в її розбудові. Оберігаймо та шануймо наш Державний Прапор, виховуймо повагу до нього у дітей і онуків, бо він єднає та веде нас у майбутнє, — зазначили у своїй промові ведучі.
Почесне право підняти державний прапор України було надано учаснику Революції Гідності Олександру Кубару та учаснику АТО на Сході України Юрію П’яті.
З вітальним словом до учасників заходу звернулися отаман Українського дитячо-юнацького товариства «Січ» В.В. Шевченко та учасник антитерористичної операції на Сході України Д.В.Загурський, які ще раз наголосили на безцінному подвигу поколінь українців, які пройшли нашою землею перед нами, які боролися, творили і наближали нашу незалежність. Окремо згадуючи і про тих звитяжців, які на крайньому сході нашої держави, нині власним здоров’ям та власним життям зберігають та захищають нашу незалежність.
Всі ми - українці, яких об’єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до збереження національних традицій. Кожен із нас у своїх серцях несе вогник гордості за те, що ми українці, що ми народились на цій прекрасній землі, єдиній і неповторній, ім’я якій – УКРАЇНА!
