Дайджест новин Уряду 29 01 2019
Звернення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з нагоди Дня пам’яті Героїв Крут
Шановні співвітчизники!
Сьогодні Україна та українці всього світу відзначають 100-річчя пам’яті бою під Крутами.
Бій під Крутами є однією з найбільш героїчних і водночас трагічних сторінок нашої історії. Молоді українці, переважно студенти столичних університетів, багато з яких не вміли тримати в руках зброю, у січні 1918 року були кинуті проти більшовицького наступу на Київ. Поблизу станції Крути під Ніжином вони захищали підступи до столиці України. Сили були нерівними, але молоді бійці на кілька днів зупинили наступ ворога. Однак 27 студентів потрапили в більшовицький полон і були закатовані та розстріляні. Перед розстрілом вони співали «Ще не вмерла Україна».
Вчинок цих юнаків уже сто років хвилює серця мільйонів українців. Недосвідчені у військовій справі, але незламні духом, вони дали своїм сучасникам і майбутнім поколінням українців безпрецедентний урок мужності та патріотизму. Про вчинок Героїв Крут пам’ятали всі наступні борці за волю і незалежність України. Переконаний, що подвиг безстрашних юних бійців надихатиме майбутні покоління українців на сміливі вчинки і героїзм.
Вічна пам’ять Героям Крут!
Слава Україні! Героям слава!
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
Україна і Франція реалізують проект оновлення водопостачання Маріуполя
Уряд послідовно реалізує план відновлення інфраструктури Донбасу і залучає європейських партнерів до реалізації вкрай важливих для населення регіону проектів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час підписання кредитної угоди з Урядом Франції за проектом оновлення системи водопостачання Маріуполя. Мета угоди – вирішити ключову проблему великого індустріального міста, забезпечити якісною водою майже 500 тис. жителів, мінімізувати втрати води. За проектом кошти у розмірі 64 млн євро надає Уряд Франції – на 30 років з 10-річним пільговим періодом і за ставкою 0,08% річних. Це близько 65% вартості проекту. Решту фінансування буде забезпечено з інших джерел.
Завдяки цій ініціативі в Маріуполі будуть побудовані фільтрувальні станції, водозабори, фахівці оновлять застарілі мережі, запровадять нові форми управління водними ресурсами міста.
«Ми займаємося розвитком інфраструктури Приазов'я. Уряд виділив 1 млрд грн на відновлення дороги Запоріжжя – Маріуполь. У планах – повна модернізація частини залізниці цього напрямку та оновлення транспортної системи. Я впевнений, що і ця угода буде ефективно реалізована, а мешканці міста отримають воду високої якості. За 2-3 роки якість життя у Маріуполі зміниться на краще», – сказав Володимир Гройсман.
Він наголосив, що сприяти цій меті буде і рівень розвитку місцевого самоуправління. Маріуполь, за словами Глави Уряду, – приклад ефективної практики децентралізації. Місцева громада має ресурс для покращення життя людей.
У свою чергу Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон відзначила, що такі проекти – доказ підтримки України з боку Франції. «Ми хочемо показати, що наша підтримка – це не тільки слова, а й конкретні дії. Ми працюємо разом. І я можу впевнено сказати: ми змогли дуже швидко дійти до такого результату», – зазначила дипломат.
Міністр культури України Євген Нищук провів зустріч з Міністром культури Норвегії
У рамках робочої поїздки до Норвегії у складі української урядової делегації Міністр культури України Євген Нищук провів зустріч з Міністром культури Норвегії Тріне Шкей Гранде.
Під час зустрічі були обговорені основні напрями можливого культурного співробітництва між двома країнами. Одним із перспективних напрямів започаткування співробітництва сторони відзначили креативні індустрії, які наразі набувають стрімкого розвитку в Україні.
Також під час зустрічі розглядалася перспектива розвитку співробітництва між Україною та Норвегією у сфері кінематографа, зокрема, щодо можливостей спільного кіновиробництва, а також поглиблення співпраці у контексті кінобізнесу. Міністр культури України, зокрема, розповів, що мав нагоду відвідати на півночі Норвегії, неподалік міста Тромс, кіностудію «FilmCamp», яка наразі опрацьовує спільно з Одеською кіностудією перспективи співробітництва.
«Тривалий час, до Революції Гідності у 2013 році, ми переживали певне штучне нав’язування кіно- та телевізійного продукту з РФ, що унеможливлювало розвиток потужного творчого потенціалу української кіноіндустрії. Втім, звісно, що після початку агресії Росії проти України ми звільняємо від нього наш ринок та починаємо заявляти про свої можливості та прагнення переорієнтовуватись у напрямку Європи. Зараз ми прагнемо розпочати активну співпрацю з новими партнерами, відкрити нові ринки співпраці. Переконаний, що поєднання історичних та сучасних прагнень України та Норвегії допоможе вибудувати нам ефективну модель співпраці в галузі культури», – зазначив Євген Нищук.
Міністр культури України також висловив зацікавленість у налагодженні обміну досвідом у сфері збереження та реставрації об’єктів культурної спадщини, зокрема, цікавих для обох країн дерев’яних об’єктів культурної спадщини – історично цінних унікальних дерев’яних церков. Зокрема, Євген Нищук зазначив - цікавою для обох країн могла би стати також співпраця експертів у контексті збереження нещодавно виявлених історичних артефактів у центрі міста Київ, на Поштовій площі.
«Співпраця наших наукових інституцій могла би бути досить цікавою, адже привідкриває завісу саме на той давній період історії, який об‘єднує Україну та Норвегію», - додав Євген Нищук.
Окрім того, міністри культури обговорили питання, що стосуються книговидання, промоції читання, перекладацької діяльності. Тріне Шкей Гранде поділилась механізмами підтримки цієї сфери у Норвегії, а також підтвердила бажання співпрацювати та обмінюватись досвідом. Зокрема, запросила на відкриття офіційного стенда Норвегії в рамках міжнародного Франкфуртського книжкового ярмарку, де цього року Норвегія буде представлена у якості спеціального гостя.
Міністр культури Норвегії наголосила на готовності співпрацювати у сфері культури як на національному рівні, так і в контексті співпраці окремих інституцій двох країн.
Минулого року адвокати системи безоплатної правової допомоги забезпечили захист 129 160 громадян у кримінальних, цивільних та адміністративних справах. Інтереси ще майже 35 тисяч українців у суді захистили працівники центрів БПД. Ще понад 550 тисяч українців отримали консультації та роз’яснення від співробітників БПД. Про це повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.
«Лише минулого року нашим захисникам вдалося домогтися виправдувальних вироків у 280 кримінальних провадженнях. Це значить, що ще 280 невинуватих українців було врятовано від тюрми. Якби не було наших адвокатів, всі ці люди, за часто сфабрикованими для забезпечення гарної статистики справами, потрапили б за грати, а їхнє життя назавжди було б зруйноване тавром злочинця», – зазначив очільник Мін’юсту.
За його словами, статистика свідчить, що за захистом своїх прав у суді до центрів та бюро безоплатної правової допомоги, яких нині діє 552 по всій країні, найчастіше звертаються саме незахищені категорії населення, на які й було розраховано створення системи БПД. Так, 64,9% від усіх, хто звернувся за допомогою, становили малозабезпечені особи, 13,6% – особи з інвалідністю, 9,3% – внутрішньо переміщені особи, 8,9% – учасники бойових дій, 1,5% – діти.
«Та найголовніше – ми продовжуємо розширювати коло осіб, які мають право на гарантовану державою правову допомогу. Минулого року до цього переліку було додано тимчасово переміщених осіб, а також розширено коло питань, з яких правова допомога надається учасникам АТО. Цьогоріч таке право отримали постраждалі від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі й усі без винятку діти», – зазначив Міністр юстиції.
Він зауважив, що з метою розширення доступу до безоплатної правової допомоги розвивається мережа дистанційних пунктів доступу до БПД та проводяться виїзди мобільних консультаційних пунктів для прийомів громадян. Минулого року утворено та забезпечено роботу нових 992 дистанційних пунктів доступу. Завдяки цьому їх загальна кількість перевищила 3000.
«За весь минулий рік наші мобільні консультаційні пункти здійснили понад 13 тисяч виїздів. Загалом упродовж 2016-2018 року таких виїзних прийомів громадян було проведено майже 31,5 тисячі. Завдяки цьому 214 тисяч українців отримали правові консультації та роз’яснення фактично в себе вдома», - підкреслив Павло Петренко.
Разом з тим, додав очільник Мін’юсту, важливим інструментом роботи з громадянами є гаряча лінія контакт-центру системи БПД, яка діє за номером 0 800 213 103. За минулий рік було прийнято більше 360 тисяч дзвінків, з яких 35% (понад 80,3 тис.) стосувалися питань отримання правових консультацій.
За його словами, у 2018 році система БПД була залучена до реалізації за підтримки ЮНІСЕФ та Програми USAID «Нове правосуддя» пілотного проекту відновного правосуддя для неповнолітніх. Почати його реалізацію планується вже цього року. Відповідний спільний наказ вже виданий Мін’юстом та Генпрокуратурою.
«Фактично наші адвокати виступатимуть медіаторами або посередниками, які дадуть можливість неповнолітнім, які вперше вчинили нетяжкий злочин, знайти шлях для позасудового примирення з постраждалим без винесення вироку. Окрім цього, учасники програми пройдуть через тренінги, які дадуть їм можливість усвідомити помилку та повернутися до нормального життя», – сказав Міністр юстиції.
Пацієнт має право: Як кожен українець може реалізувати своє право на медичні профілактичні заходи
Право на медичні профілактичні заходи є одним із основних прав пацієнтів, гарантованих законодавчо. Це означає, що держава зобов’язується створювати такі умови, щоби захистити своїх громадян від хвороб. Розповідаємо детально, як це працює в Україні.
Що таке профілактика і чому це не лише право, а й обов'язок кожного
Попереджати захворювання значно легше і дешевше, ніж лікувати.
Профілактика включає в себе не тільки пропагування здорового способу життя, але і вивчення ризикованої поведінки, попередження психічних, неврологічних розладів, вакцинацію, скринінги на певні типи захворювань, обстеження і вчасне виявлення хвороб, попередження епідемій, попередження залежностей і багато іншого.
Ми змінюємо систему, і популяризація здорового способу життя та відбудова системи, спрямованої на захист, охорону здоров’я, є одним із головних пріоритетів держави. Завдяки великій трансформації системи охорони здоров’я, яку зараз впроваджує команда МОЗ України, саме профілактика і рання діагностика стають ключовими в охороні здоров’я.
Нинішній курс передбачає орієнтацію не на хвороби, а на здоров’я кожного конкретного пацієнта.
Водночас проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення - це не лише право, а й обов’язок кожного пацієнта, закріплений законодавчо. Адже це - персональний захист і безпека для оточуючих.
Які профілактичні послуги можна отримати у свого лікаря
Медичні профілактичні послуги кожен українець може отримати у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Зі своїм лікарем можна проконсультуватись з будь-якого питання, пов’язаного зі здоров’ям. Наприклад, ви можете обговорити зі своїм лікарем кроки для профілактики хвороб серця, оптимальні для вас фізичні вправи, порадитись, як позбутись куріння чи налагодити режим сну.
Ваш лікар вчасно виявить ризики для здоров’я, допоможе відкоригувати спосіб життя, а за потреби - направить на аналізи, до вузькопрофільних спеціалістів чи призначить відповідне лікування.
Крім того, новий Порядок надання первинної медичної допомоги
передбачає профілактичні огляди та аналізи для груп ризику семи захворювань.
Щороку:
- Цукровии? діабет: 45 років і старші, всі - при факторах ризику
- ВІЛ: 14 років і старші
- Туберкульоз: всі - при факторах ризику
Раз на два роки:
- Рак молочноі? залози: 50–69 років, з 40 - при факторах ризику
Раз на 1-2 роки залежно від факторів ризику:
- Гіпертонічна хвороба та інші серцево-судинні захворювання - жінки 50 років і старші, чоловіки 40 років і старші
- Колоректальнии? рак: жінки і чоловіки старші 50 років
- Рак передміхуровоі? залози: з 40 років залежно від ступеня ризику
Про фактори ризику вам розкаже ваш лікар, неодмінно запитайте його про це.
Так само ваш лікар має слідкувати за вакцинацією вашої дитини і вас за Календарем щеплень.
Вакцинація як право на профілактику смертельно небезпечних інфекційних хвороб
Національний календар профілактичних щеплень передбачає вакцинацію дітей проти 10 захворювань
: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту; дорослих - проти дифтерії та правця. Держава закуповує вакцини у відповідності до Календаря і таким чином гарантує можливість українцям отримати безоплатні щеплення для профілактики цих хвороб і захистити своє життя і життя своєї дитини.
Всі вакцини за Календарем профілактичних щеплень
отримують діти і дорослі безоплатно. Навіть якщо дитина пропустила щеплення за Календарем, вона може надолужити його безоплатно до 18 років. Дорослим роблять
планові щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років. Такі щеплення в державних закладах охорони здоров’я також проводять безоплатно. Крім того, дорослі з груп ризику
(медики, освітяни, студенти, військові, учасники ООС) в умовах спалаху кору можуть безоплатно вакцинуватись проти кору, паротиту і краснухи.
ДПА з іноземної мови в 9-му класі включатиме аудіювання, - МОН
Щоб учні шкіл могли заздалегідь підготуватися до аудіювання під час ЗНО з іноземної мови в 11-му класі, з цього року впроваджується аудіювання як частина ДПА з іноземної мови в 9-му класі. Про це йдеться в методичних рекомендаціях до проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов у закладах загальної середньої освіти в 2018/2019 н. р., розісланих МОН на всі місцеві підрозділи освіти (у додатку).
Так, цього року в 9-му класі ДПА проводитиметься з 3 предметів: української мови, математики та третій – на вибір. Це може бути ДПА з іноземної мови: англійської, німецької, французької або іспанської. Атестація проводиться в письмовій формі та складатиметься з 3 частин:
- аудіювання
- читання
- використання мови
«Торік ми вперше зробили аудіювання частиною тесту ЗНО з іноземних мов. Насамперед, щоб перевірити, наскільки учень не просто завчив матеріал, а й може ним користуватися, щоб вільно орієнтуватися в іншомовному середовищі. Звісно, ми почули багато критики щодо цього рішення, зокрема, що діти були не готові до такого формату тесту. Тож щоб ця підготовка була поетапною, з цього року частину аудіювання матимуть і завдання ДПА з іноземної мови в 9-му класі. І я хочу нагадати, що за чинними освітніми програмами аудіювання є частиною семестрового контролю з іноземних мов. Розуміння мови на слух – це частина стандарту міжнародних мовних тестів, і воно не має бути сюрпризом для наших учнів», – пояснив заступник Міністра освіти і науки Вадим Карандій.
Матеріали для ДПА з іноземної мови в 9-му класі готуватиме вчитель. Завдання мають відповідати рівню А2+ для тих класів, що вивчають мову на рівні стандарту, та рівню В1 для класів з поглибленим вивченням іноземних мов. На їх виконання учень матиме 60 хвилин.
Матеріали для аудіювання мають містити аудіозапис тексту та одне післятекстове завдання. Теми повинні стосуватися щоденних ситуацій спілкування і відповідати віковим особливостям та інтересам учнів 9-х класів. Це, наприклад, може бути фрагмент радіопрограми, прогноз погоди, опис чогось, телефонні перемовини тощо.
Для рівня стандарту аудіотекст має бути тривалістю 1-2 хвилини, для поглибленого вивчення – 3-4 хвилини. Учні прослуховують запис двічі, після чого виконують завдання до нього.
МОН радить добирати матеріали для ДПА з відкритих джерел, зокрема, з використанням низки ресурсів, зазначених у методичних рекомендаціях. У цьому ж документі є докладні вимоги до інших частин атестації з іноземної мови.
Для учнів 11-х класів, як і торік, ДПА з іноземної мови буде предметом на вибір та відбуватиметься в формі ЗНО. Сертифікаційна робота з англійської (французької, німецької, іспанської) мови налічує 59 завдань різних форм та складається з чотирьох частин:
- «Розуміння мови на слух (аудіювання)» (16 завдань)
- «Читання» (22 завдання)
- «Використання мови» (20 завдань)
- «Письмо» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).
У тесті будуть завдання двох рівнів складності: стандарту та профільного. Учні, що вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, мають під час реєстрації на ЗНО зазначити рівень «стандарту» (вони отримують оцінку за ДПА за виконання частини тесту, яка відповідає рівню стандарту або академічному). Ті ж, хто вивчав мову на профільному рівні, мають зазначати рівень складності завдань «профільний» (такі учні отримують оцінку за ДПА за результатами виконання завдань усього тесту).
Докладніше про ЗНО - 2019 можна прочитати тут: http://testportal.gov.ua/zno-2019/
Нагадуємо, що раніше МОН оприлюднило перелік міжнародних мовних іспитів, результати яких учні 9-х та 11-х класів можуть цього року зарахувати як оцінку ДПА з іноземної мови.
