Дайджест новин Уряду 18 вересня 2018
Ми не маємо права закривати очі на глобальні проблеми, особливо в енергосфері, – Глава Уряду з Главою Парламенту НорвегіїУвесь демократичний світ разом з Україною не має права закривати очі на існуючі виклики і глобальні проблеми, особливо ті, що виникають в енергетичній сфері.
Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Стортингу (Парламенту) Норвегії Тоне Вілхелмсен Трьоен. Це перший візит Глави норвезького Парламенту до Києва і вже третій візит високопосадовців Норвегії до України за останні три тижні.
«Нам треба посилювати зв’язки між урядами і парламентами. В 2017-2018 роках ми спостерігаємо ріст торгівлі. І потенціал наших відносин так само великий», - сказав Володимир Гройсман.
«Це вже третій візит офіційних осіб Норвегії за останні три тижні. І це для мене великий привілей – побувати в Україні і зустрітися з вами. Ми привезли з собою сильну делегацію – це три політичні партії нашого Парламенту. І цим ми підкреслюємо нашу підтримку процесу реформ та боротьби, яку Україна продовжує проти російської агресії», - відзначила зі свого боку Тоне Вілхелмсен Трьоен.
Володимир Гройсман подякував Норвегії за постійну підтримку українського суверенітету і питань безпеки. Проте контекст безпеки, зазначив Прем’єр-міністр, поширюється не тільки на оборонні ініціативи, а й на економічну та, що особливо важливо, енергетичну площину.
«Для нас дуже важливо, аби демократичний світ був стійким у захисті демократії і норм міжнародного права. І в цьому контексті важливе питання – проект «Північний потік -2». Ми говоримо всьому світу – не вірте гарантіям Росії. Ви не назвете жодної гарантії Росії, яку б вона виконувала сьогодні. Будапештський меморандум, останні рішення Стокгольмського арбітражу по газових контрактах… Це не виконується. І ми занепокоєні тим, що проект (будівництва газопроводу) просувається. І закликаємо всі країни відкрити очі і подивитися на загрозу, яка наближається. Нашим наступникам ми маємо передавати країни сильнішими, а не слабшими. Ми не маємо права закривати очі на такі глобальні проблеми, - сказав Володимир Гройсман. - І ми говоримо про альтернативу – спільне управління українською ГТС. Вона надійна. Так ми всі будемо незалежні».
Глава Уряду наголосив, що аналіз ситуації і спільні дії можуть запобігти загрозі російського монополізму.
«Ми чуємо всі ваші зауваження, - сказала Глава Парламенту Норвегії. - І ми підтримуємо думку про те, що транзитна роль України має зберігатися».
Глава Уряду України подякував за таку позицію і зазначив, що Україна наразі переживає процес трансформацій, реалізовує одразу декілька дуже важливих реформ – від освіти й медицини до децентралізації і боротьби з корупцією. «Ми управляємо цими процесами одночасно», - наголосив Глава Уряду.
У свою чергу Глава норвезького Парламенту запевнила, що Норвегія готова бути корисною для України як в енергетичних питаннях, так і питаннях реформ, які наразі відбуваються в Україні і є дуже важливими з огляду на економічний розвиток країни.
Реалізація енергетичного проекту російського Газпрому з будівництва газопроводу «Північний потік – 2» призведе до повної залежності Європи від Кремля. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Він наголосив, що Москва під натиском світової громадськості може піти на поступки, пообіцяти транзит газу через Україну в обмін на запуск «Північного потоку – 2».
«Та не існує жодної гарантії того, що Росія буде дотримуватися своєї обіцянки. На мою думку, Росія може вдатися тут до обману, аби реалізувати цей проект, - сказав Володимир Гройсман. – Реалізація «Північного потоку 2» – це повна залежність від Росії».
Глава Уряду подякував передусім Уряду Німеччини та особисто Федеральному канцлеру Ангелі Меркель за їхню підтримку, їхню позицію у війні, яку веде Російська Федерація проти України.
«І у якості альтернативи («Північному потоку») ми пропонуємо нашим європейським партнерам спільно управляти нашими транзитними лініями. Вони надійні. Ми маємо унікальні сховища», - сказав Володимир Гройсман.
У цьому контексті він звернув увагу, що ситуація в Азовському морі, де постійно затримуються міжнародні судна, – ще один доказ протиправних намірів агресора. «Це ще один елемент гібридної війни, яку Росія веде не лише проти України, а й проти усього демократичного світу. Блокада закордонних торгових суден, які заходять у наші порти, – це, на мою думку, бандитизм. Це серйозний сигнал світу, який вимагає серйозної відповіді міжнародної спільноти. Ми реагуємо на це дипломатичними та правовими засобами, а також посилюємо нашу обороноздатність», - зазначив Прем’єр-міністр.
Степан Кубів презентував Експортний бренд України
18 вересня 2018 року відбулася презентація Експортного бренду України, за допомогою якого українські товари та послуги будуть просуватися на міжнародні ринки.
Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України пояснив: “Експортний бренд допоможе покупцям по всьому світу краще впізнавати українську продукцію. Це зможе об'єднати різні за асортиментом і типом товари та послуги під єдину візуальну концепцію та стилістику. Звісно, так буде створений додатковий візуальний зв'язок між різними галузями та секторами. Що, у свою чергу, буде сприяти торгівлі та кращій конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках. Адже цей бренд базується на бренді UkraineNow, раніше затвердженого Урядом України”.
Штефан Шльойнінг, керівник програм співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні, відзначив: “Запуск експортного бренда - важливий крок у наданні допомоги українським компаніям у використанні в повному обсязі унікальних можливостей, що запропоновані в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Одним із пріоритетів нашої ініціативи EU4Business є сприяння експорту, приділяючи окрему увагу малим та середнім підприємствам. Ми знаємо, що участь у міжнародних виставках та ярмарках може мати вирішальне значення для успіху експортної діяльності, і наявність потужного експортного бренда відіграватиме важливу роль у позиціонуванні українського бізнесу на міжнародних ринках”.
Франсіс Маліж, керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу, наголосив: “Досягнення, яке ми відзначаємо сьогодні, є результатом плідної співпраці між Урядом України, зокрема, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та ЄС, на користь українських підприємств та всієї країни. Наявність сильної експортної марки є надзвичайно важливим для українського бізнесу, який прагне розширити свій глобальний потенціал та представляти свою продукцію і послуги на нових ринках за кордоном. Це також необхідно для участі малих та середніх підприємств у торгових місіях та міжнародних виставках. Більш того, експортний бренд, який ми відкриваємо сьогодні, посилить репутацію та прозорість України на міжнародній арені”.
Навіщо Україні Експортний бренд?
Український експорт формує 50% міжнародного іміджу України. Окрім цього, сильний бренд країни походження – Експортний бренд – допомагає експортерам суттєво збільшувати обсяги продажів.
Зростання експорту має стратегічне значення для економіки України. Сьогодні експортери забезпечують 47,9% ВВП та валютних надходжень України. За 6 місяців 2018 року український експорт зріс на $2,8 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.
Українські експортери презентуватимуть Україну у світі ідентично й послідовно, забезпечуючи:
- єдине візуальне брендування українських експортерів на міжнародних ЕКСПО та галузевих виставках;
- послідовну комунікацію основних повідомлень Експортного бренда та характеристик українських товарів через маркетингові та рекламні матеріали;
- систематичне інформування про можливості і конкурентні переваги експортно орієнтованих галузей України.
Експортний бренд на China International Import EXPO 2018
Вже у листопаді цього року українські експортери, об’єднані експортним брендом, представлятимуть досягнення та експортні можливості України на China International Import EXPO 2018, наймасштабніший міжнародній експортній виставці світу.
Експортну пропозицію України представлятимуть харчова промисловість, галузь інформаційно-комунікаційних технологій, креативна галузь, машинобудування, аерокосмічна та авіаційна галузі і сектор туризму.
Взаємозв’язок загальнонаціонального бренда України UkraineNow та Експортного бренда
Експортний бренд базується на бренді UkraineNow. Це відповідає політиці держави створювати стійкий емоційний та візуальний зв’язок між різними галузями та секторами.
Бренд країни та Експортний бренд мають спільну тему, однак різні практичні завдання.
UkraineNow – загальний бренд країни, що формує сприйняття України та українців у світі. Бренд позиціонує Україну через комунікацію повідомлень про загальнонаціональні цінності, якість життя, інвестиційні можливості, культуру і туризм.
Експортний бренд України презентує Україну як вигідного торгового партнера, що продає якісну, автентичну, інноваційну та креативну продукцію.
До Експортного бренда виставляються також суттєві практичні вимоги. По-перше, Експортний бренд має передбачати виключно високий рівень адаптивності до галузі і товару. По-друге, Експортний бренд повинен працювати для брендування всіх типів виставкових площ: від найбільших та найдорожчих національних павільйонів до найменших виставкових стендів окремих виробників. По-третє, Експортний бренд має з часом трансформуватися у національну відзнаку якості Made in Ukraine.
Бренд-бук Експортного бренда доступний за посиланням.
Виставковий бренд-бук доступний за посиланням.
Відео Експортного бренда: https://youtu.be/NAa0fBjonFM.
Конструктор Експортного бренда.
Експортний Бренд є частиною проекту "Консолідація експортного потенціалу МСБ та спрощення доступу до зовнішніх ринків", що реалізується Офісом з просування експорту на замовлення Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках програми EU4Business.
Довідково
Офіс з просування експорту (EPO) – консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, який було створено для допомоги українським експортерам у виході на закордонні ринки. Офіс створено за підтримки фонду Western NIS Enterprise Fund та проекту The Expert Deployment for Governance and Economic Growth (EDGE).
Програма EU4Business має на меті покращення бізнес-середовища та підтримку розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та у регіоні Східного партнерства.
ЄС надасть наступні 54 млн євро на Фонд енергоефективності, - Геннадій Зубко
Напрацювання чіткого плану дій щодо запуску Фонду енергоефективності, створення Координаційної ради донорів з реформи енергоефективності та наступний фінансовий транш від ЄС у 54 млн євро. Саме такі результати першого засідання ради донорів за участі Віце-прем’єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, заступника генерального директора Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської Комісії Катаріни Матернової, регіонального директора IFC в Україні, Білорусі і Молдові Джейсона Пеллмара, а також представників UNDP, GIZ, EBRD, World Bank, NEFCO, Energy Community Secretariat.
«Ми вже понад два роки працюємо з нашими європейськими партнерами – Європейським Союзом, Німеччиною, IFC по створенню Фонду енергоефективності, який є частиною імплементації ключових законів з енергоефективності. Вже стартував конкурс на обрання незалежних членів наглядової ради Фонду, вже 14 листопада буде сформовано весь її склад. Підготовлено перші енергетичні сертифікати будівель. Розпочато атестацію енергоаудиторів. З 14 вузами України стартувала програма з навчання енергоаудиторів. Наша ціль – енергоефективна і енергонезалежна Україна», - зазначив Геннадій Зубко.
За його словами, також забезпечено фінансування Фонду ЕЕ з держбюджету. Прийнято постанову КМУ про збільшення статутного капіталу Фонду до 1 млрд 600 млн грн, що також враховано в проекті Держбюджету на 2019 рік.
За словами Катаріни Матернової, ЄС, Уряд України та IFC зробили надважливу для України справу – створили Фонд ЕЕ, який не лише допоможе термомодернізувати житловий фонд і досягти енергетичної безпеки, а й створить ринок нових професій. «Європейський Союз готовий надати другий транш фінансової допомоги у розмірі 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності України. Як тільки буде підписана угода, кошти надійдуть до Мультидонорського фонду», - наголосила вона.
Геннадій Зубко підкреслив, що головна умова роботи Фонду ЕЕ – його прозорість. «За прикладом ефективної роботи Ради донорів з децентралізації, сьогодні ми створюємо Координаційну раду донорів з реформи енергоефективності, яка чітко визначає хто і яким напрямком буде займатися. IFC і World Bank – процедури і програмне забезпечення Фонду ЕЕ; ЄС і Уряд Німеччини – основні донори Мультидонорського фонду, який буде співфінансувати заходи з модернізації; GIZ – підготовка енергоаудиторів; UNDP та IFC – допомога в створенні ОСББ і робота в регіонах з підтримки управителів; ЄІБ, EBRD і World Bank – модернізація комунальних підприємств. Для нас дуже важлива співпраця з міжнародними партнерами в питаннях підготовки енергоаудиторів і їх підвищення кваліфікацій і компетенцій; створення співвласників ОСББ і підготовка управителів для цього ринку; створення ринку енергоаудиторів і величезного кластеру – ринку будівельних конструкцій і оздоблювальних матеріалів. Акценти розставлені, роботи дуже багато. Рухаємося далі», - зазначив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, 18 квітня 2018 року між представниками ЄС та Уряду України було підписано Фінансову угоду про надання 50 млн євро безповоротного фінансування для Програми підтримки енергоефективності в Україні («EE4U»), що спрямована на підтримку Фонду енергоефективності України.
МВС розпочинає онлайн-кампанію «Я відповідальний водій/пішохід/пасажир»
18 вересня Міністерство внутрішніх справ закликає громадян взяти участь в онлайн-кампанії «Я відповідальний водій/пішохід/пасажир» та розповісти про свою відповідальність як учасника дорожнього руху та увагу до безпеки своїх рідних.
Для участі в акції достатньо просто оновити своє фото у Facebook за допомогою неонових рамок від сторінки Головного сервісного центру МВС, що можна обрати у пошуку за назвами «Я відповідальний водій/пішохід/пасажир». Після оновлення громадянам пропонують розказати про свою безпекову звичку або історію, як персональна відповідальність за свої дії врятувала життя на дорозі.
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада України має розглянути законопроект №8492, який підвищує штраф за ігнорування пасків безпеки з 51 до 850 гривень. А до кінця року в Україні має запрацювати фото- та відеофіксація дорожнього руху.
Загалом, за офіційними даними, в Україні протягом семи місяців 2018 року зареєстровано 81 006 ДТП, з них 12 090 – ДТП з постраждалими, в яких загинуло 1545 осіб та 15 647 осіб травмовано. Основними причинами ДТП з постраждалими є: перевищення безпечної швидкості (34%), порушення правил маневрування (20%), порушення правил проїзду перехресть (8%), порушення правил дорожнього руху пішоходами (8%), недодержання дистанції (7%), порушення правил проїзду пішохідних переходів (7%); керування транспортним засобом у нетверезому стані (4%).
У І півріччі 2018 року в Україні реалізовувалися донорські проекти на $4,9 млрд
Мінекономрозвитку здійснило аналіз стану реалізації проектів міжнародної технічної допомоги (МТД) у І півріччі 2018 року на підставі моніторингу, наданого їхніми бенефіціарами. Як відомо, міжнародна технічна допомога - це ресурси та послуги, що надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України відповідно до міжнародних договорів.
У першому півріччі 2018 року в Україні діють 477 проектів в рамках МТД загальною кошторисною вартістю у $4,9 млрд. При цьому $1,3 млрд із зазначеної суми фінансуються з Чорнобильського Фонду “Укриття” та Рахунку ядерної безпеки.
Загальні обсяги МТД за І півріччя 2018 року (без урахування обсягів Чорнобильського фонду) збільшилися у порівнянні з І півріччям 2017 року на 12,8% - $3,5 млрд та $3,1 млрд відповідно. Найбільшими за обсягами фінансування проектів донорами, що надають міжнародну технічну допомогу Україні, є:
- США - $1,7 млрд (102 проекти),
- ЄБРР - $719,8 млн (38 проектів),
- ЄС - $382,8 млн (176 проектів),
- Німеччина - $342,3 млн (31 проект),
- Канада - $142,2 млн (16 проектів).
При цьому розподіл обсягів фінансування у межах міжнародної технічної допомоги за сферами цільового призначення у І півріччі 2018 року виглядає наступним чином:
- Національна безпека і оборона - $1,1 млрд (31%),
- Ядерна безпека (без урахування Чорнобильського фонду) - $842,2 млн (23%),
- Урядування та громадянське суспільство - $431 млн (12%),
- Регіональний розвиток - $285,9 млн (8%),
- Відновлення Донбасу і підтримка внутрішньо переміщених осіб - $192,6 млн (5%),
- Енергетика та енергоефективність - $149,4 млн (4%),
- Освіта і наука - $106,3 млн (4%),
- Охорона здоров’я - $103,8 млн (3%).
Ознайомитись більш детально із обсягами та умовами співпраці України з міжнародними донорами можна за посиланням.
