Дайджест новин Уряду 20.12.2018

Дата: 20.12.2018 14:20
Кількість переглядів: 496

Ми дерегулювали видобувну галузь і тепер маємо нарощувати обсяги видобутку, – Володимир Гройсман в інтерв’ю журналу «Країна»

Кабінет Міністрів України в рамках політики забезпечення енергетичної незалежності помітно спростив регуляції у видобувній галузі, і тепер є всі передумови для нарощення видобутку. Про це в інтерв’ю журналу «Країна» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Маємо видобувати свій газ, а не купувати за валюту. Тоді він буде дешевший. Зараз ми половину імпортуємо. І маємо встановлювати, відповідно до зобов’язань, імпортний паритет. Скільки коштує імпортний газ, стільки має коштувати й український, - сказав Володимир Гройсман. – Ми знизили ренту, причому Парламент ввів заборону на підвищення цих ставок. Ми фактично дерегулювали галузь. Залучили громади, щоб вони отримували 5 відсотків ренти у місцевий бюджет. Відкрили геопросторові дані, що раніше були доступні тільки невеликому колу осіб».

Великими позитивом, за словами Глави Уряду, стали електронні аукціони на надра.

«Починає роботу Державний фонд енергоефективності. Це – елементи однієї системи: менше споживати, більше видобувати. Ось наша логіка і стратегія», – додав Володимир Гройсман.

 

Степан Кубів: У 2018 році аграрії отримають близько 900 млн грн компенсацій за купівлю української сільгосптехніки

Сьогодні, 20 грудня, під час підсумкової прес-конференції Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів зазначив, що у 2018 році продовжилася реалізація механізму компенсації аграріям вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва.

«Так, за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року 4348 аграріїв придбали близько 10,5 тисячі одиниць техніки на 2,5 млрд грн. Ми очікуємо, що сума сплачених компенсацій за результатами року складе близько 900 млн грн. Тобто кошти, виділені з бюджету на програму, майже в повному обсязі будуть використані», – поінформував Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр-міністр також зазначив, що у 2019 році продовжить працювати механізм компенсації аграріям вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва.

Довідково

Інформацію щодо засідань комісії з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету, можна знайти за посиланням.

Степан Кубів: 3 млрд грн виділено на відновлення стратегічних виробництв в ОПК у 2018 році

Сьогодні, 20 грудня, у рамках підсумкової прес-конференції Мінекономрозвитку Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі розповів про результати оборонно-промислового комплексу (ОПК).

“У 2018 році ми домоглися виділення 3 млрд гривень на проекти відновлення, модернізації та створення нових виробничих потужностей на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Зокрема, у 2018 році завершився проект зі створення лінії виробництва високоточного озброєння “Вільха” на конструкторському бюро “Луч” у Києві, витрати на який у цьому році склали близько 130 млн грн. Фактично розпочато серійне виробництво ракети “Вільха”, - наголосив Степан Кубів.

Перший віце-прем'єр-міністр додав, що близько 800 млн у 2018 році були використані для створення лінії по виробництву твердого ракетного палива, яким споряджуються ракети “Вільха”. Лінія запущена на Павлоградському хімічному заводі.

Також, за словами Першого віце-прем’єр-міністра, у 2018 році завершилось створення виробництва набоїв для стрілецької зброї калібрів 9х18 і 9х19 за стандартами НАТО на казенному науково-виробничому об’єднанні “Форт” у Вінниці. Вартість проекту склала близько 70 млн грн. “Ця виробнича лінія може повністю забезпечити потреби силового блоку в Україні в набоях цих калібрів”, - зауважив Степан Кубів.

Він додав, що до кінця грудня 2018 року очікується укладання контракту щодо створення у Києві виробничих потужностей для серійного виробництва крилатої ракети за проектом “Нептун”.

“Паралельно відбувається створення потужностей по виробництву бронетанкової техніки і засобів радіолокації, а також відновлення полігонів для випробування боєприпасів”, - додав Перший віце-прем’єр-міністр.

Мінрегіон врегулював розміщення газових котлів у нових житлових будинках, - Геннадій Зубко

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України розробило нові державно-будівельні норми (ДБН) щодо проектування газових побутових теплогенераторів у нових житлових будинках. Відтепер у житлових будинках не допускається розміщення побутових газових теплогенераторів з закритими та відкритими камерами згоряння. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко

Він пояснив, що зі вступом в дію нових ДБН допускається встановлення у індивідуальних житлових будинках та багатоквартирних житлових будинках до 3 поверхів, теплогенераторів з потужністю до 30 кВт для забезпечення потреб опалення та гарячого водопостачання. Обов’язкові умови для встановлення - приміщення кухні заввишки не менше ніж 2,2 м з наявністю природного освітлення (незалежно від наявності плити); внутрішній об’єм кухні при застосуванні теплогенераторів з відкритою камерою згорання повинен бути на 6 м³ більше, передбаченого пунктом 9.27 ДБН; площа припливного пристрою повинна складати не менше ніж 0,025 м²; в приміщеннях кухонь, інтегрованих в структуру житлової кімнати? допускається встановлення тільки теплогенераторів з закритою камерою згоряння.

Теплова потужність конвекторів, що встановлюються у житлових приміщення? не повинна перевищувати 7,5 кВт. При цьому вказані приміщення повинні обладнуватись контролем довибухових концентрацій газу на рівні 20% нижньої концентраційної межі поширення полум’я.

«Часто нехтування правилами встановлення і експлуатації газових теплогенераторів призводять до трагічних наслідків - кілька поверхів злітають у повітря внаслідок вибухів. Нові ДБН покладуть край цій проблемі! Безпекова функція - одна з найважливіших», - наголосив Геннадій Зубко.

Геннадій Зубко назвав першочергові закони нового етапу децентралізації

У Парламенті на сьогодні зареєстровано 4 пріоритетних законопроекти нового етапу децентралізації, які потребують першочергового прийняття. Це ЗУ №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою», ЗУ 6403 «Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ №6641 «Про внесення змін до деяких законів України щодо утворення, реорганізації і ліквідації, найменування і перейменування місцевих державних адміністрацій», ЗУ №8369 «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Про це у Комітеті ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, також необхідне прийняття додаткового законодавства і розробки нових законодавчих актів. У першу чергу, щодо унормування визначення суб’єкта затвердження адміністративно-територіального устрою базового рівня; затвердження адміністративно-територіального устрою районів областей; нові редакції законів «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації»; внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України тощо. Важливо вирівняти ресурсну базу для органів місцевого самоврядування при здійсненні нових повноважень.

Також це Закон про органи місцевого самоврядування у частині державного нагляду, базовий Закон про інститут префектів, а також Закон про центральні органи виконавчої влади, що стосується територіальних підрозділів на місцях і роботи центральних органів виконавчої влади і їх комунікація. А також Закон про місцеві адміністрації щодо децентралізації та розмежування повноважень.

«Наша ціль — покриття всієї території України до 2020 року об’єднаними територіальними громадами, яка дасть можливість прискорити економічний розвиток країни. Ви бачите, яким чином зростають бюджети, коли вони мотивовані. Тому, переконаний, ми це зможемо разом зробити», — зазначив Геннадій Зубко.

«Укргідроенерго» сформує професійну наглядову раду вже в першому півріччі 2019 року, - Олександр Саєнко

ПрАТ «Укргідроенерго» сформує власну професійну і незалежну наглядову раду вже в першому півріччі наступного року, зазначив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко під час презентації Кодексу корпоративного управління в компанії.

За його словами, компанія вже визначилася з рекрутером, який допоможе оцінити кандидатів.

«Як тільки ми отримаємо пропозицію від Міністерства енергетики та вугільної промисловості про створення наглядової ради, ми відразу розпочнемо процес формування відповідної комісії з відбору і вимог до кандидатів», - пояснив Міністр.

«Укргідроенерго»  є прикладом компанії, в якій держава дійсно виступає ефективним власником. Це дуже вирізняє її на фоні більшості не лише компаній енергетичного сектору, а й взагалі всіх державних підприємств. Такий результат є можливим завдяки чудовій команді, яка там працює», - додав Олександр Саєнко.

Міністр впевнений, що запровадження кодексу корпоративного управління ще більше дозволить підвищити ефективність роботи компанії.

Він нагадав, що основним завданням реформи корпоративного управління в державному секторі, яку проводить Уряд, в першу чергу, є розбудова ефективної системи управління кожним підприємством. Адже більшість державних компаній ще не мають розвинутої системи корпоративного управління.

Міністр нагадав, що за цей рік п’ять компаній отримують професійні наглядові ради, сформовані Комітетом з призначень.

«Сьогодні ми опрацьовуємо фіналістів до наглядової ради «Адміністрації морських портів України», і в нас триває відбір до наглядової ради «Міжнародного аеропорту «Бориспіль», який завершиться на початку наступного року», - зазначив Олександр Саєнко.

За словами Міністра, наступного року велику увагу Уряд буде приділяти підготовці залежних членів наглядової ради.

«Людина, яка представляє державу в компанії, повинна ефективно працювати в рамках наглядової ради. Тому ми хочемо запровадити додаткову підготовку для залежних членів – представників держави в наглядових радах», - заявив Міністр.

Раніше Олександр Саєнко анонсував, що наступного року ще як мінімум п’ять важливих для економіки підприємств отримають незалежні наглядові ради.

У 2018 році Нацполіція викрила тисячу злочинів у сфері кібербезпеки

Сьогодні, 20 грудня, під час підсумкового річного звіту Голова Національної поліції Сергій Князєв високо оцінив роботу Департаменту кіберполіції у 2018 році та розповів про їх основні результати роботи за рік.

«У цьому році підрозділом виявлено близько 6 тисяч злочинів, вчинених у сфері використання високих інформаційних технологій. З них майже тисяча – злочини, вчинені у сфері кібербезпеки», – повідомив Сергій Князєв.

Він додав, що серед успішних операцій – затримання організатора бот-мережі Avalanche, викриття учасника міжнародного хакерського угрупування Cobalt, участь в припиненні діяльності міжнародної хакерської групи FIN7.

За словами Сергія Князєва, Національна поліція продовжує налагоджувати тісні зв’язки з правоохоронними органами всього світу. Так, протягом року було підписано договори про взаємодію у сфері боротьби з кіберзлочинністю з поліцією Австралії, Сінгапуру, Катару та ще низки країн. Відтак, в української кіберполіції вже є напрацювання та успішні результати міжнародної співпраці.

«У рамках міжнародної співпраці викрито 8 транснаціональних хакерських угруповань та взято участь у понад 30 міжнародних операціях», – зазначив глава Нацполіції.

Сергій Князєв відзначив також роботу підрозділу, направлену на попередження вчинення злочинів, що могли значно вплинути на роботу держорганів та життя українців. Так, протягом року було попереджено поширення 4 масових кібератак на території України.

2018 рік став роком активної міжнародної співпраці, – Сергій Князєв

Українські правоохоронці збільшили свою присутність у Генеральному секретаріаті Інтерполу, наразі тривають перемовини про представництво української поліції у Глобальному комплексі інновацій Інтерполу у Сінгапурі, а також про збільшення кількості вітчизняних правоохоронців в офісі Європолу у Гаазі. Про це Голова Національної поліції Сергій Князєв повідомив сьогодні, 20 грудня, під час звітної прес-конференції за результатами роботи відомства у 2018 році.

За словами Сергія Князєва, 2018 рік можна назвати роком активної та плідної міжнародної співпраці. Зокрема, кількість представників української поліції в Генеральному секретаріаті Інтерполу збільшено з одного до трьох поліцейських. Зараз тривають перемовини щодо призначення представника Нацполіції до Глобального комплексу інновацій Інтерполу у Сінгапурі.

Тим часом один представник Нацполіції почав свою роботу у штаб-квартирі Європолу у Гаазі. Зараз тривають перемовини щодо збільшення українського представництва в Європолідо трьох поліцейських.

Сергій Князєв також повідомив про участь 24 працівників Національної поліції України у трьох миротворчих місіях: на Кіпрі, у Республіці Південний Судан та Косово.

Водночас він зазначив, що упродовж 2018 року з використанням каналів Інтерполу правоохоронці встановили 773 особи, підозрюваних у вчинені злочинів.

Здійснено екстрадицію в Україну 37 осіб та з України екстрадовано 53 особи. На цей час у міжнародному розшуку перебуває 2 130 осіб, яким оголошено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – повідомив Сергій Князєв.

Нагадаємо, що відповідно до змін, внесених до урядової постанови, Україну в Інтерполі представляють троє поліцейських.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування