Дайджест новин Уряду
Дівчата становлять 79% вступників на гуманітарні науки та мистецтво і лише 23% – на інженерні спеціальності, – Лілія Гриневич на 2-му УЖК
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що для забезпечення рівності прав жінок та чоловіків необхідні зміни в освітній сфері – контенту підручників, ставлення вчителів до дітей, розвиток дружніх до батьківства середовищ у закладах освіти. Вона сподівається, що з часом український парламент щонайменше на третину складатиметься з жінок. Про це Міністр розповіла під час Другого Українського Жіночого Конгресу (УЖК) сьогодні, 7 грудня 2018 року, у Києві.
«Історичним витоком дискримінації щодо жінок на ринку праці є ті стереотипи, якими пронизана вся наша культура, а отже – і система освіти. На рівні освіти ми бачимо, наскільки різними є траєкторії, які обирають хлопці і дівчата вже під час вступу до закладів вищої освіти. Наприклад, дівчата становлять 79% тих, хто вступають на гуманітарні науки і мистецтво. Водночас їх лише 23% від абітурієнтів спеціальностей інженерного профілю та 32% – на будівництві та в архітектурі. І це не випадковий збіг обставин: професійний вибір – результат соціалізації дитини. Стереотипи та гендерні розриви необхідно долати, і Міністерство освіти і науки вже кілька років намагається робити це», – повідомила Лілія Гриневич.
Зокрема, вона розказала про зміни, що відбулися за останні 3 роки: відміна поділу за статтю на уроках праці, впровадження антидискримінаційної експертизи підручників, окремих програм та проектів, які стосуються забезпечення рівних прав в українських університетах.
Так, з вересня 2017-го в українській школі відмінено поділ за статтю на уроках праці, коли дівчата займалися, переважно, домоводством, так званою обслуговуючою працею, а хлопці фокусувалися на технічній праці.
«Інша проблема, що перебуває в стадії вирішення, – це стереотипи в підручниках. Ще буквально кілька років тому чоловіки як виконавці певних професій згадувалися у підручниках у 3 рази частіше, ніж жінки. От уявіть собі тільки: в реальному світі і жінки, і чоловіки залучені до певних професій, а у підручниках чомусь спостерігалося чоловіче домінування. Понад 90% професій, пов’язаних з фізичною працею, та 70% «розумових» професій на сторінках підручників «виконувалися» чоловіками. Це і є гендерні стереотипи в дії. Антидискримінаційна експертиза підручників, що була започаткована 2016-го, почала вирівнювати зазначений дисбаланс, як і інші стереотипні меседжі», – зазначила Міністр.
Цьогоріч також факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка в співпраці з Лундським університетом (Швеція) здійснив перший набір на магістерську освітню програму «Гендерні студії». У Сумському державному університеті діє ініціатива «Університет, дружній до сім'ї». Вона допомагає молодим матерям продовжувати навчання у виші і бути поряд зі своєю дитиною.
«Я хочу поділитися ще однією новиною – днями завершився конкурс у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. До його складу увійшло 22 особи – 10 жінок та 12 чоловіків. Це стало можливим, бо у принципи відбору також було закладено недискримінаційний підхід. Я щиро сподіваюсь, що всі ці зміни призведуть до того, що бодай наші діти побачать український парламент, який хоча б на третину складатиметься з жінок», – завершила Лілія Гриневич.
Нагадуємо, що українські науковці отримають кошти під проекти з кібербезпеки, знищення хімічних відходів та дослідження Дунаю.
Глава Уряду пропонує вирішити питання нерівності оплати праці жінок і чоловіків в Україні
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує на рівні центральної влади обговорити і вирішити питання нерівності оплати праці жінок і чоловіків, яке має місце в Україні. Про це він сказав під час участі в роботі Українського жіночого конгресу.
Захід пройшов у Києві вдруге і зібрав близько 500 найактивніших і найуспішніших жінок і чоловіків з політики, бізнесу, неурядових організацій та медіа України. Мета конгресу – серед іншого об'єднати людей довкола ідеї забезпечення гендерної рівності в різних секторах українського суспільства. Цього року одними з ключових тем зібрання стали кар’єрні можливості жінок в армії, поступове збільшення частки жінок серед працівників органів влади, проблеми домашнього насилля.
За словами Володимира Гройсмана, конгрес стає впливовим рухом, який має широку суспільну підтримку.
«Я радий, що, приміром, в Уряді представництво жінок зростає. П’ята частина Уряду – це жінки. І я знаю, що там, де за справу беруться жінки, є точність, відповідальність і висока якість. Не помічати і не визнавати це, було б несправедливо, – сказав Володимир Гройсман. – І зараз нам потрібно ліквідувати нерівність в оплаті праці. Дивимося на статистику і бачимо: жінки чомусь отримують менше грошей. Це дикунство, і цього не може бути у суспільстві. Проблема потребує негайного вирішення. Якщо будуть пропозиції системного врегулювання – ми консолідуємо більшість для ухвалення рішень».
Україна ставить перед собою непросте завдання – бути економічно сильною країною. І одним з ключових факторів, які дозволяють досягти мети, є розвиток науки і технологій. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час Загальних зборів НАН України з нагоди 100-річчя Академії. Глава Уряду зазначив, що історія Академії наук – це історія наукових перемог світового рівня. І зараз потрібно думати над розвитком, осучасненням наукового середовища.
«Україна має залишатися лідером науки і технологій, – сказав Володимир Гройсман. – Нам потрібно сьогодні по-новому подивитися на розвиток науки і на підходи державної підтримки науки. Ми бачимо здобутки, які можемо використовувати в багатьох сферах».
Глава Уряду зазначив, що одним з таких нових підходів стане робота Національної ради з питань науки і технологій та Фонду досліджень, які вже наступного року сформують своєрідну інфраструктуру, покликану забезпечити належний рівень і фінансування досліджень, а також перехід розробок у реальний сектор економіки.
«Ми розуміємо, що наступні роки будуть не менш динамічними в сенсі наукового розвитку, адже будемо стикатися з різними викликами. І ми усвідомлюємо, що належний рівень підтримки науки – запорука успіху всієї країни», – сказав Володимир Гройсман.
Користуючись нагодою, він привітав з ювілеєм керівника НАНУ Бориса Патона.
Довідково
Щороку установи НАНУ виконують близько 3000 робіт для підприємств, близько 1000 винаходів втілюються у промисловість. Сфери застосування наукових розробок – енергетика, транспорт, авіа- та ракетобудування, металургія, охорона здоров’я, оборона і безпека. Наступного року бюджет розвитку науки становитиме 9,4 млрд грн. Пріоритетними напрямками для розробок визначені кіберзахист, захист інформації, енергетичні напрацювання, передусім в сегменті енергозаощадження та використання вторинної сировини.
7 грудня 2018 року під час офіційного візиту Президента Литовської Республіки Далі Грибаускайте до міста Києва Головою Державної міграційної служби Максимом Соколюком було підписано Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про виконання Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб. За Уряд Литовської Республіки цей міжнародний договір було підписано Міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічюсом.
Підписанням цього двостороннього документа ДМС, як центральний компетентний орган України у сфері міграції, успішно завершила розпочатий у 2016 році переговорний процес із литовською стороною та надалі продовжуватиме налагодження ефективного міжнародного співробітництва з країнами ЄС у сфері реадмісії осіб.
Реалізація згаданого міжнародного договору позитивно вплине на розвиток добросусідських відносин між Україною та Литовською Республікою, визначить на основі взаємності швидкі й ефективні процедури ідентифікації і безпечного та організованого повернення осіб, які не виконують правила в’їзду, виїзду та перебування на територіях України та Литовської Республіки, забезпечить дотримання Україною своїх обов’язків перед Європейським Співтовариством та світовою спільнотою щодо запровадження ефективних важелів здійснення державної політики в сфері реадмісії осіб.
Поряд з аналогічними міжнародними документами, укладеними між Кабінетом Міністрів України та Урядами Австрії, Чехії, Естонії та Польщі, цей українсько-литовський міжнародний договір є п’ятим імплементаційним Протоколом до Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб.
7 грудня Міністр соціальної політики України Андрій Рева та Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції.
Україна та Литовська Республіка домовилися про укладення міжурядової Угоди про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції з метою розвитку дружніх відносин та у зв’язку з необхідністю забезпечення на законодавчому рівні захисту соціально-трудових прав українських громадян, які здійснюють оплачувану діяльність на території Литовської Республіки, та громадян Литовської Республіки, які здійснюють оплачувану діяльність на території України.
Зазначена Угода регулює трудову міграцію між двома державами та сприятиме зміцненню співпраці в сфері захисту прав та інтересів працівників України та працівників Литовської Республіки, а також боротьбі з нелегальною працею.
МОЗ України перезентувало студентам концепцію змін в інтернатурі
Студенти разом з заступником Міністра охорони здоров’я Олександром Лінчевським обговорили нову модель інтернатури під час VIІ Національної Асамблеї Української медичної студентської асоціації у Львові.
Презентуючи нову концепцію інтернатури, заступник Міністра відзначив, що зміни є на часі. Нова концепція передусім передбачає, що розподіл на інтернатуру буде відбуватися на основі об’єктивного рейтингу випускників, а програма інтернатури фокусуватиметься на практиці. Крім того, студенти зможуть подавати документи для вступу в інтернатуру через онлайн-платформу.
“Чинна модель інтернатури не гарантує якості підготовки для інтернів та не враховує зміни у розвитку медичної освіти та суспільства загалом. А новий підхід запровадить справедливий розподіл на інтернатуру, коли студент буде вільним у виборі спеціальності без обов’язкової прив’язки до конкретної лікарні”, - сказав Олександр Лінчевський і запросив студентів долучитися до впровадження стратегії розвитку медичної освіти.
Нова концепція інтернатури невдовзі буде оприлюднена МОЗ України для громадського обговорення.
Додатково обговорювали невідповідність окремих освітніх програм чи навчальних планів сучасним викликам. Позиція міністерства - це можливо і потрібно змінювати, адже університети є автономними і відповідають за якість освіти перед студентами. Студенти мають повне право вимагати конкурентної освіти від закладу та комфортних умов навчання.
На території 235-го міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів «Широкий Лан», що на Миколаївщині, завершено будівництво об’єктів, роботи на яких проводили представники Державної спеціальної служби транспорту, яка перейшла в підпорядкування Міністерства оборони України в грудні минулого року.
Роботи виконувались за дорученням Міністра оборони України Степана Полторака. У короткий термін та якісно збудовано стройовий плац, два міні-футбольних поля, два майданчики для волейболу та майданчик для силових тренажерів.
Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України генерал-лейтенант Микола Мальков подякував особовому складу за зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм та вручив відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України та грошові премії.
