Головне управління ДФС у Київській області інформує
Партію підробленої валюти в перерахунку майже на півмільйона гривень намагався ввезти на територію України через пункт пропуску «Бориспіль» громадянин Киргизької республіки
Працівниками митного поста «Аеропорт «Бориспіль» зафіксовано факт протиправного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, що полягає в незаконному переміщенні валюти через митний кордон України.
15000 євро, 900 доларів СІНА та 3700 турецьких лір (як виявилося згодом, підроблених) намагався незаконно ввезти на територію України громадянин Киргизької республіки, який прилетів авіарейсом з Туреччини.
Для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему «зелений коридор», де зокрема передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 9999 євро.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз’яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину Киргизької республіки було задано запитання щодо наявності в нього готівкових коштів, пасажир відповів, що має 15000 євро. Після цього пасажиру було запропоновано пред’явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці пасажиром було видано готівку в розмірі 15000 євро, 2000 доларів СІНА та 3975 турецьких лір, що знаходилися: 15000 євро та 1100 доларів США в кишені куртки, одягненої на пасажирі, 900 доларів США та 3975 турецьких лір – в ручній поклажі в гаманці.
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Киргизії вказана валюта - 15000 євро, 2000 доларів США та 3975 турецьких лір належить пасажиру особисто.
Митники запропонували громадянину обміняти іноземну валюту для забезпечення стягнення штрафу, оскільки громадянин Киргизької республіки не має в Україні постійного місця проживання або адреси.
Громадянин Киргизької республіки обміняв в обмінному пункті 100 турецьких лір на 825 гривень, що виявилось не достатньо для забезпечення штрафу. Після чого чоловік спробував обміняти 100 доларів СІЛА, які виявились підробленими. Оскільки було виявлено, що громадянин Киргизії має підроблену готівку, була перевірена вся готівка, що ввозилась пасажиром. Під час попередньої перевірки було встановлено, що готівка в сумі: 15000 євро, 900 доларів США та 3700 турецьких лір має ознаки підробленої.
У відповідності до вимог Алгоритму спільних дій співробітників Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області, Київської митниці та підрозділу Державної прикордонної служби України - ОКПП «Київ, про цей факт був проінформований оперативний відділ поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області.
ГУ ДФС у Київській області
Яка відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан та доходи?
У Головному управлінні ДФС у Київській області нагадують, що відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984року № 8073-Х, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.
ГУ ДФС у Київській області
Підтверджено право аграріїв на відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку
Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 11.03.2019р. №105 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку. Узагальнюючою податковою консультацією Міністерство фінансів підтвердило застосування понять «сільськогосподарське підприємство - виробник» та «сільськогосподарський товаровиробник», що дає право агровиробникам на відшкодування ПДВ при експорті олійних культур.
Так, підтверджено, що в цілях реалізації абз.4 п.63 підр. 2 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:
- соєвих бобів (товарна позиція 1201 в УКТ ЗЕД) з 01 вересня 2018р. до 31 грудня 2021р.;
- насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 в УКТ ЗЕД)з 01 січня 2020р. до 31 грудня 2021р. при застосуванні понять «сільськогосподарське підприємство - виробник» та «сільськогосподарський товаровиробник» необхідно керуватися нижченаведеним.
Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» визначено п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ, у якому зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл.1 розд. ХIV ПКУ – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Водночас в цілях застосування норм абзацу четвертого пункту
63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сільськогосподарський виробник має бути підприємством, яке згідно з пунктом 4 статті 62 глави 7 Господарського кодексу України є юридичною особою.
Також для застосування цієї норми ПКУ слід враховувати, що вирощення олійних культур має здійснюватися сільськогосподарськими підприємствами - виробниками на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
Відповідно до п.п.14.1.76 п.14.1 ст.14 ПКУ, землі сільськогосподарського призначення – землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
ГУ ДФС у Київській області
