Дайджест новин Уряду 5.12.2018
Нам важливо розблокувати Азов, – Глава Уряду під час зустрічі з регіональними ЗМІ
Розблокування ситуації в Азовському морі і повернення ситуації в правове поле – одна з тем, з якою Україна виходить на міжнародну арену і навколо якої консолідує світ. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з регіональними ЗМІ.
Глава Уряду наголосив, що намагання Росії і російських військ дестабілізувати ситуацію, порушити норми міжнародного права – це пряме свідчення бажання окупувати акваторію Азовського моря і прилеглих територій. Причому через такі дії страждають порти Бердянськ і Маріуполь, які напряму залежать від нормального проходу по Азовському морю.
«Те, що роблять росіяни, виходить за межі правової логіки. Для нас важливо, аби Азов був розблокований, – сказав Володимир Гройсман. – Ми наполягаємо на запровадженні проти Росії дзеркальних заходів. І ми дякуємо нашим партнерам за підтримку».
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пропонує до 2020 року завершити процес формування об’єднаних громад і перейти до етапу незмінності децентралізації та впровадження якісних стратегій розвитку регіонів, направлених на примноження передусім економічного потенціалу і підвищення стандартів життя людей. Про це Глава Уряду сказав, підбиваючи підсумки ІІІ Форуму об’єднаних громад, який проходив 5 грудня у Києві.
Він звернув увагу, що громади відчувають зміну парадигми від «освоєння коштів» до «отримання фінансових інструментів». Але нерідкою є проблема з об’єктом інвестування. В містах і селищах з’являються «туї і фонтанчики», а поряд – занедбані котельні, розбиті дороги і неутеплені школи та дитячі садочкі.
«Тож є необхідність формування цілісних стратегій, які дають можливість напрацьовувати конкретні плани дій і втілювати їх», - сказав Володимир Гройсман.
Серед прикладів такої стратегії Глава Уряду нагадав урядову політику оновлення і будівництва доріг. «В 2016 році я оголосив, що будемо будувати дороги. І почали з того, що поставили на ноги систему «Укравтодору», напрацювали стратегію 2018-2022 про поєднання обласних центрів якісними шляхами, - сказав Володимир Гройсман. – Реалізація стратегії, цільове акумулювання ресурсу врешті-решт впливатиме на розвиток усієї економіки через покращання інфраструктури, якості життя».
Так само, впевнений Глава Уряду, працюватиме і стратегія енергоефективності та багато інших стратегій, які потрібно реалізовувати, як на центральному, так і на місцевому рівні – у чіткій скоординованості і орієнтації на результат.
«І в контексті реформи децентралізації, до 2020 року нам треба завершити об’єднання громад, створити якісну територіальну основу, закріпити в Конституції незмінність реформи. А далі – змінювати якість життя, вкладати ресурси в розвиток людського капіталу», - сказав Володимир Гройсман.
Агресивна поведінка Російської Федерації по відношенню до України є одним із найбільших викликів для європейської спільноти, який не можна ігнорувати в контексті обговорення майбутнього Євросоюзу. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на міжнародній конференції у Брюсселі, присвяченій майбутньому Європейського Союзу, його ролі та цілям.
Іванна Климпуш-Цинцадзе у своїх промові виокремила кілька важливих пунктів, які слід взяти на озброєння, обговорюючи виклики, перед якими постав Євросоюз, поряд з Brexit, міграційною кризою та іншими. «Міжнародна спільнота має визнати одну «незручну правду» – на Європейському континенті триває справжня війна. Не конфлікт між Росією та Україною, а відкрита агресія, найсерйозніша проблема для всієї Європи за останні кілька десятків років. Вона вимагає об'єднаної та сильної реакції. Не глибокої постійної стурбованості, а чіткого засудження дій Росії. Жити так, ніби не було порушення міжнародного права, крадіжки території, агресії, мілітаризації Чорного моря та інших ворожих дій з боку Кремля щодо України, не можна», – підкреслила Віце-прем'єр-міністр.
Вона нагадала, що 25 листопада Росія перейшла чергову червону лінію. Відкрита атака на українські судна та захоплення у полон 24 військовослужбовців є черговим проявом безупинної агресії РФ проти України. Відмовивши Україні у вільному проході суден через Керченську протоку, Росія намагається фактично анексувати Азовське море для подальшого захоплення українських територій.
«На Донбасі немає припинення вогню. Немає замороженого конфлікту. Є відверта війна, яка триває вже чотири роки і постійно забирає життя українських військових і мирних жителів. А 25 листопада РФ перейшла від прихованої агресії до неприхованої. Вперше керівництво Кремля не заперечувало, що використовує зброю проти українських військовослужбовців», – наголосила Віце-прем’єр-міністр. «На жаль, в деяких європейських столицях закривають очі на цей факт, але безкарність призводить до ще серйозніших злочинів. Тому санкції мають бути не просто поновлені, а посилені», – підкреслила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що агресивна поведінка Російської Федерації є одним із найбільших викликів для європейської спільноти, з яким однозначно потрібно рахуватися в контексті обговорення майбутнього Євросоюзу. ЄС ніколи раніше не протистояв настільки могутньому, мотивованому та здібному ворогові. Саме тому, щоб знизити напругу в регіоні, потрібна жорстка уніфікована відповідь ЄС.
«Ми сподіваємося, що Європейський Союз збереже єдність щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Це єдиний спосіб забезпечити стабільність і мир у нашому регіоні», – зауважила Віце-прем'єр-міністр.
Також невід'ємною частиною дискусій щодо майбутнього Європи, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, має стати європейська політика сусідства, зокрема відносини зі східними сусідами.
«Я вважаю, що Євросоюзу слід переосмислити свій підхід до програми «Східного партнерства» шляхом поглиблення співпраці з тими країнами, які підписали Угоду про асоціацію. Ця угода має величезну трансформаційну силу і вже дає відчутні результати для України. Проте для того, щоб далі продовжувати реформи, ми потребуємо чіткого бачення та активного залучення з боку ЄС»,– нагадала Віце-прем'єр-міністр.
У наступному році виповниться десять років від заснування ініціативи ЄС «Східне партнерство». «Десять років тому Польща та Швеція ініціювали такий формат співпраці, адже зрозуміли значення такого партнерства для стабільності, безпеки та процвітання Європи», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, будь-які візії майбутнього Європи без України, східних сусідів ЄС загалом будуть неповними та слабкими. «Розмови про майбутнє Європи не слід зводити до обговорення майбутнього ЄС. Необхідно думати про весь континент, серцем якого є ЄС», – підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Довідково
На черговому засіданні Ради Європейського Союзу, яке відбудеться у понеділок, 10 грудня, міністри закордонних справ ЄС серед іншого планують обговорити агресію Росії проти України в акваторії Азовського моря.
Створення Національної системи кваліфікацій - наближення до стандартів ЄС
Уряд створив Національне агентство кваліфікацій, робота якого дозволить гармонізувати українську та європейську системи рівнів кваліфікацій, орієнтувати систему освіти на потреби ринку праці, визнавати результати неформального та інформального навчання тощо. Відповідна постанова була прийнята 5 грудня 2018 року під час засідання Кабінету Міністрів.
«До сьогодні в Україні не було єдиної інституції, яка реалізувала б державну політику в сфері кваліфікацій. Ця робота була розпорошена між різними відомствами та соціальними партнерами, що значно уповільнює та ускладнює прийняття рішень. Водночас зараз нам треба провести серйозну роботу зі створення та забезпечення роботи Національної системи кваліфікацій, де будуть відображені єдині чіткі підходи до рівнів освіти та кваліфікацій в Україні», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Вона відзначила, що це стосуватиметься не тільки формального навчання, а й неформального та інформального, наприклад освіти дорослих, а також кваліфікацій, отриманих за кордоном. Завдяки цьому буде створено механізм для визнання такого навчання чи кваліфікацій. Так само єдина система кваліфікацій дозволить спростити процес визнання української освіти в ЄС та інших країнах, що є важливим кроком до інтеграції нашого освітнього простору в європейський.
Саме створення та забезпечення роботи Національної системи кваліфікацій буде одним з основних завдань Нацагентства кваліфікацій. Серед інших важливих напрямів – розробка професійних стандартів, формування законодавчої основи для роботи кваліфікаційних центрів, прогнозування потреб ринку праці у кваліфікаціях тощо.
В агентство входитиме 12 членів – по 2 від МОН, Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку й по 3 від роботодавців та профспілок. Їх персональний склад затверджуватиме Кабмін. Члени НАК призначатимуться на 3 роки з можливістю працювати 2 строки.
Щоб стати членом агентства, потрібно володіти державною мовою, мати вищу освіту не нижче магістра (спеціаліста), працювати за профілем не менше 5 років.
Для роботи Нацагентство може створювати тимчасові та постійні комітети. Забезпечувати діяльність НАК буде секретаріат, в який увійде близько 60 осіб.
Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.
З повагою
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України
