Дайджест новин Уряду 16.10.2018
Остап Семерак: Прийнято в першому читанні Стратегію державної екологічної політики до 2030 року
Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак переконаний, що ухвалення законопроекту «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» змінить екологічний курс країн на європейський. Про це Остап Семерак заявив під час виступу у Верховній Раді 16 жовтня 2018 року.
За словами Міністра, охорона довкілля має бути у пріоритетах державної політики, українці мають дивитися на всі сфери життя крізь екологічну призму, а бізнес – поступово переходити до екологічно дружніх процесів виробництва.
«Екологічні стандарти мають бути інтегровані у всі сфери економіки та повсякденне життя українців. Така система успішно діє у європейських країнах і має бути апробована і в наших реаліях. Лише інтеграція екологічної політики до соціально-економічного розвитку дасть можливість стабілізувати стан довкілля в Україні і перейти до моделі сталого розвитку», - переконаний Остап Семерак.
«Фактично дві третини населення країни проживає на територіях, де стан атмосферного повітря не відповідає гігієнічним нормативам, а стан земельних ресурсів та поверхневих водних об’єктів, якість води в них за ступенем забруднення віднесені до забруднених і дуже забруднених», - наголосив Міністр.
Остап Семерак зазначив, що «більшість екологічних стандартів та норм не переглядалися з часів Радянського Союзу, а це означає, що ми рухалися по стандартах, не адаптованих до нових екологічних викликів. Закладені завдання в новій стратегії спрямовані не лише на подолання наслідків екологічних проблем в Україні, а на усунення «кореневих» причин їх виникнення».
При цьому він додав, що цілі Стратегії державної екологічної політики України, у разі її ухвалення Парламентом, можуть переглядатися кожні 5-6 років залежно від ефективності їх впровадження.
Остап Семерак також підкреслив, що розроблений Мінприроди документ відповідає європейським екологічним стандартам життя, а також середньостроковим пріоритетам дій Уряду. Над цим документом працювали спеціалісти з усіх галузей, як міжнародних, так і українських організацій. Крім того, він пройшов широке громадське обговорення.
Міністр нагадав, що Україна значно просунулася в імплементації європейського екологічного законодавства та виконанні своїх зобов’язань щодо запровадження екологічних вимог на кшталт діючих в країнах ЄС. Зокрема, було ухвалено Закон «Про оцінку впливу на довкілля», який вже рік успішно працює, та Закон «Про стратегічну екологічну оцінку», який зобов’язує враховувати потреби довкілля ще на етапі розробки та ухвалення рішень.
Зовнішньополітична стратегія Уряду України полягає в тому, аби відновити державну цілісність і кордони та інтегруватися до Європейського Союзу демократично сильною та економічно розвинутою країною. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Президентом Парламентської Асамблеї НАТО Расою Юкнявічєнє. Вона відомий литовський політик, підписант Акта про відновлення незалежності Литовської Республіки у 1990 році. У вересні поточного року очолила Парламентську Асамблею НАТО і один з перших своїх візитів здійснила саме в Київ.
Володимир Гройсман привітав Расу Юкнявічєнє з призначенням і наголосив, що системний рух у бік зближення з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом є пріоритетом Уряду. Щоправда, це прагнення Україна наразі відстоює із зброєю в руках.
«Рух в бік Європи та Північноатлантичного альянсу є нашим пріоритетом. Україна – частина цивілізованого європейського світу, - сказав Володимир Гройсман. - Зараз ми відстоюємо це право зі зброєю в руках і боремося проти агресії Росії. Наше основне завдання – домогтися миру, відновити українські кордони та територіальну цілісність. Україна має інтегруватися до ЄС як демократично сильна, економічно розвинена і успішна держава».
«Україна є одним із пріоритетів порядку денного роботи Парламентської Асамблеї НАТО, яка тим і цікава, що об’єднує делегації різних країн, - сказала у свою чергу Раса Юкнявічєнє. - Інтеграція в НАТО – це не лише питання оборони, у ПА НАТО є 5 комітетів, які займаються різними питаннями, в тому числі питаннями економіки».
Глава Уряду наголосив, що Україна проводить суттєві структурні реформи, направляє багато ресурсів на озброєння.
«Але нам разом із західним світом потрібні нові спільні інструменти, нові можливості і стратегії для боротьби з агресією», - сказав Глава Уряду.
Глава ПА НАТО підтримала необхідність посиленої підтримки України, яка фактично переживає час оновлення і становлення, і висловила думку, що Литва може приділити додаткову увагу українському питанню в рамках свого членства в керівних органах ЄС.
Довідково
Україна представлена в Парламентській Асамблеї НАТО з 1992 року, і останнім часом контакти по лінії ПА помітно посилилися. Керівництво ПА НАТО демонструє готовність поглиблювати співпрацю і розширити взаємодію з парламентаріями країн-кандидатів на вступ до НАТО. Курс України на зближення з НАТО закріплено в Конституції України.
«Пакунок малюка» - це створення системного урядового сервісу для всіх новонароджених
Урядова ініціатива «пакунок малюка» - це пілотний національний проект з соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства, який стартував 1 вересня поточного року. «Пакунок малюка» надається всім родинам, в яких народжуються діти. На цьому наголошувалося сьогодні під час прес-конференції в Будинку Уряду.
Зокрема, заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна підкреслила, що в Україні даний проект - це «новий ідеологічний підхід, оскільки «пакунок малюка» працює на превенцію, на ранню допомогу та має всенаціональне охоплення». «Сам проект направлений на створення стабільної системи захисту здоров’я матері та дитини та формування відповідального батьківства в Україні», - додала вона.
Олександра Чуркіна наголосила, що «пакунок малюка» надається всім новонародженим дітям, незалежно від місця народження, після подачі відповідної заяви до управління соціального захисту.
Однак, за її словами, «пакунок малюка» в жодному разі не впливає на отримання грошової виплати – це окрема додаткова натуральна допомога, яка надається кожній дитині, яка народилася. Також пакунок не впливає на обрахування сукупного доходу родини, якщо він потрібен для надання інших соціальних виплат.
Як повідомила гендиректор Директорату стратегічного планування і євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я Ірина Литовченко, до «пакунка малюка» МОЗ рекомендувало не включати жодних медикаментів, бо їх має призначати лікар, та жодних пляшечок і дитячих сумішей, бо необхідно підтримувати грудне вигодовування.
Директор офісу UNOPS Андрій Буряковський наголосив на привабливості проекту «пакунок малюка», оскільки - це «створення системного урядового сервісу, що задовольнятиме потреби сімей, в яких народжуватимуться діти».
Він підкреслив, що регіони вчасно та відповідно до замовлень отримають «пакунки малюка». Вартість одного пакунка складає 3 тис. 377 грн 80 коп.
Андрій Буряковський також повідомив, що прогнозна економія коштів від запланованих з даного проекту складає понад 179 млн грн, і як ними розпорядитися, мають вирішити регіони та Уряд. Офіс зі свого боку рекомендує закупити додаткові «пакунки малюка», щоб забезпечити плавний перехід на початок 2019 року.
Довідково
30 травня 2018 року затверджено Державну соціальну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року.
20 червня Уряд затвердив порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка».
Міністерство соціальної політики провело масштабну роботу щодо самого наповнення пакунка малюка, і до його складу входять 25 речей, необхідних при народженні малюка.
На сьогодні «пакунки малюка» отримують 23 регіони, Донецька та Луганська області наразі ведуть документальне оформлення щодо отримання таких пакунків.
Для забезпечення українських захисників житлом Мінрегіон максимально спрощує процедури будівництва гуртожитків для військовослужбовців. Ми прийняли постанову, якою спростили й прискорили дозвільні процедури та отримання документів щодо будівництва таких гуртожитків. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«У Державному бюджеті на 2018 рік ми передбачили, що нове будівництво та реконструкція об’єктів казарменого та житлового фонду військових містечок (крім житлових будинків) не потребує отримання містобудівних умов та обмежень. Мова про будівництво на землях Міноборони, на території військових частин, установ, організацій Збройних Сил України. При цьому будівництво здійснюватиметься з дотриманням ДБН, стандартів та всіх нормативно-правових документів. Також дозволили будівництво гуртожитків на території військових містечок за спрощеною процедурою. Це дозволить максимально прискорити таке будівництво та введення в експлуатацію об’єктів», - наголосив Геннадій Зубко.
Комісія з відбору незалежних членів наглядової ради Фонду енергоефективності закінчила прийом документів від кандидатів. З початку оголошення конкурсу – 10 вересня – отримано 56 заяв від претендентів. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За його словами, переважна більшість кандидатів чоловіки – 46 претендентів – і 10 – жінки. Вікова категорія від 30 до 56 років: до 30 років – 2 кандидати, 31-45 роки – 38 кандидатів, 46-55 роки – 13 кандидатів, старші 55 років – 4 кандидати.
Дуже цікавою виявилася й «географія» представництва кандидатів – документи подали 16 іноземців: з Канади, Німеччини, Угорщини, Литви, Франції, Чехії, Данії, Польщі, Великобританії. А також 40 з України.
«Бажаю всім кандидатам успіху у проходженні етапів конкурсного відбору! Вже скоро переможці матимуть змогу долучитися до потужного проекту – роботи Фонду енергоефективності та разом з нами і нашими європейськими партнерами впроваджувати в Україні реформу енергоефективності! Рухаємось далі!» – наголосив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася з Президентом Парламентської Асамблеї НАТО Расою Юкнявічєнє у Києві.
Сторони обговорили широке коло питань взаємодії України з НАТО. Зокрема, йшлося про парламентський вимір співпраці та роль Уряду України в підготовці та проведенні весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО у 2020 році, яка вперше буде проведена у Києві. «Ми високо цінуємо готовність України провести весняну сесію Парламентської Асамблеї НАТО у 2020 році. Переконана, що все відбудеться на найвищому рівні, – зазначила Раса Юкнявічєнє. - Сьогодні не тільки Україна потребує НАТО, але й сам Альянс потребує України».
Також було обговорено низку питань політичного та практичного характеру. Україна спільно з Альянсом працюватиме задля відновлення політичного діалогу високого рівня у форматі Комісії Україна-НАТО, який наразі заблокований угорською стороною. «Питання двостороннього формату, на жаль, угорці використовують на багатонаціональній платформі НАТО, де основним принципом взаємодії є консенсус. Задля конструктивного діалогу з Угорщиною для України надзвичайно важлива у цьому питанні участь 28 інших членів НАТО, що, безумовно, матиме більшу вагу в конструктивному діалозі з Угорщиною щодо імплементації мовної статті Закону України «Про освіту», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Також Віце-прем’єр-міністр розповіла про процес реформ в Україні, зокрема, про схвалення Закону «Про національну безпеку України» та низку інших важливих законопроектів. «Визначальною, на мою думку, є спільна робота Уряду, Парламенту та Президента щодо відображення національної мети – членства в ЄС та НАТО – на державному рівні, у законодавчих актах, зокрема, в Конституції України. Очікуємо, що закон про відповідні зміни до Конституції буде ухвалено уже в кінці цього року», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Ми готові ділитися власним досвідом щодо набуття членства в Альянсі. Майже 11 років з моменту подання заявки потрібно було Литві, аби стати членом НАТО», – зазначила Раса Юкнявічєнє. (Литва – член НАТО з 29 березня 2004 року).
Окрім того, сторони обговорили питання спільної протидії викликам та загрозам з боку Росії у контексті підготовки та проведення виборів в Україні. Зокрема, йшлося про необхідність зміцнення системи кібербезпеки та кіберзахисту України, обмін досвідом у протидії гібридним загрозам та інформаційним атакам.
На державному рівні Україна та Туреччина схвалила проект утворення чотирьохсторонньої групи для боротьби з транснаціональною злочинністю. Планується, що до її складу також увійдуть Азербайджан та Грузія. Про це йшлося 16 жовтня під час зустрічі Голови Національної поліції України Сергія Князєва з турецькою делегацією на чолі з Генеральним директором з безпеки Турецької Республіки Джелалом Узункая.
Участь у зустрічі взяли Надзвичайний та Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель, заступник начальника Департаменту з безпеки провінції Стамбул Емре Ердоган, начальник Департаменту протидії наркозлочинності Ібрагім Хакки Сейдіогулларі, офіцер Департаменту міжнародних відносин Зекі Їлдиз та представник Генерального директорату з безпеки Турецької Республіки при Посольстві Турецької Республіки в Україні Хакан Сирали.
З української сторони участь у зустрічі взяли перший заступник Голови Нацполіції – начальник кримінальної поліції В’ячеслав Аброськін, керівники департаментів стратегічних розслідувань, протидії наркозлочинності, кіберполіції, кримінального аналізу та міжнародного поліцейського співробітництва.
Сергій Князєв повідомив, що наразі поліції України перебуває у стадії активного реформування. Відтак він наголосив на важливості міждержавного співробітництва поліцейських у протидії різним формам злочинності.
«Не зупиняючись, ми змінюємо акценти щодо ролі поліції в суспільстві. Ми відходимо від військового формування виконавчої влади до сервісної служби. У цей складний для нас час саме колеги з Туреччини одними із перших запропонували нам підтримку. І чому так важливо наше співробітництво – ми бачимо, що основні загрози та протидія злочинності в наших державах мають спільні риси», – наголосив він.
Очільник Нацполіції додав, що після візиту української делегації на чолі із Міністром внутрішніх справ України в Туреччину поліцейські отримали схвалення щодо створення чотирьохсторонньої контактної групи від інших органів державної влади. Планується, що до складу групи, яка боротиметься з транскордонною організованою злочинністю, увійдуть Україна, Туреччина, Азербайджан та Грузія.
Генеральний директор з безпеки Республіки Туреччина Джелал Узункая повідомив, що після візиту української делегації турецькі поліцейські також приступили до реалізації цього питання.
«Після консультацій з нашими відповідними органами ми отримали позитивну точку зору на питання створення такої групи. На жаль, в нашому глобалізованому світі злочинність не обмежується якимись кордонами. Думаю, якщо поліцейські служби всіх країн знаходяться в стані співробітництва – це дає надзвичайно позитивні результати. Адже поліцейські будь-якої країни мають однакові проблеми та шляхи їхнього вирішення», – зазначив Джелал Узункая.
Сторони обговорили співробітництво у питаннях протидії організованій злочинності, зокрема, нарко- та кіберзлочинності. Також під час зустрічі йшлося про протидію так званим «злодіям у законі» та їхній діяльності.
Перший заступник Голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін зазначив, що українські поліцейські готові до постійного обміну інформацією за вказаними напрямками роботи.
«Займаємося документування злочинної діяльності так званих «злодіїв у законі». Знаходячись у Туреччині, вони практично впливають на злочинні процеси в Україні. Тому так важливе наше співробітництво у цій сфері», – наголосив В’ячеслав Аброськін.
Він висловив подяку турецькій стороні за проведене навчання для 15 українських поліцейських. Недавно вони повернулися з Туреччини, де обмінялися досвідом з турецькими колегами.
Німецька модель дуальної освіти є однією з найуспішніших у світі, тому ми маємо перейняти цей досвід, а також поширити успішні практики серед закладів профосвіти. Про це заявив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час панельної дискусії “Професійно-технічна освіта – співпраця з підприємствами. Німецька модель дуальної освіти”, яка пройшла 16 жовтня 2018 року у приміщенні МОН.
“Офіційно експеримент із запровадження дуальної освіти в Україні розпочався ще 2015 року. Тоді у пілоті взяли участь три училища з Києва, Львова та Запоріжжя. Нині маємо майже 250 закладів, які впроваджують дуальну освіту, а це - третина від кількості закладів, що підпорядковані МОН. Однак для успішного розвитку дуальної освіти ми маємо зробити її зрозумілою, доступною та безпечною для усіх сторін”, – пояснив Павло Хобзей.
Учасники дискусії визначили кілька недоліків, які заважають сучасній дуальній освіті в Україні. А саме:
- відсутність індивідуальних графіків навчання учнів;
- велике навантаження на педагогів;
- низька мотивація учнів продовжувати навчання;
- низька обізнаність серед роботодавців про дуальне навчання тощо.
“Зараз ми маємо ситуацію, коли, отримуючи грошову винагороду за виконану роботу, учень втрачає мотивацію до продовження навчання. Тобто миттєвий заробіток має більший пріоритет, ніж отримання повноцінної освіти за фахом. Ми розуміємо, що робота учнів, навіть у межах практики чи навчання, повинна оплачуватися. Проте на своєму рівні ми маємо прописати механізм, який зберігав би інтереси усіх сторін процесу”, - зазначив заступник Міністра.
Таким механізмом може стати договір, який попередньо укладають зацікавлені сторони. Наприклад, у Німеччині він укладається між учнем та підприємством, тоді як українська практика розглядає документ тристороннім - між закладом профосвіти, учнем і підприємством.
“90% учнів, які закінчують заклади профосвіти, йдуть працювати за професією. З них 30% продовжують навчання у вишах. Але загалом наша модель дуального навчання успішно зарекомендувала себе на ринку і ми готові ділитися своїм досвідом”, - наголосив генеральний директор BASF в Україні Андреас Лір.
Договір визначає тривалість навчання учня, випробувальний термін, можливість отримання відпустки, зміст навчальної програми та оплату праці. Далі, завершивши навчання, учень складає випускні іспити, які оцінює спеціальна екзаменаційна комісія. До її складу мають увійти працедавці, робітники, викладачі закладу, де навчався учень. Зазвичай до складу комісії не входять інструктори та викладачі тих, кого екзаменують.
Учасникам заходу також презентували Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою навчання. Вона, зокрема, передбачає рівноправне партнерство закладів, роботодавців та учнів. Така співпраця має допомогти учням здобути досвід роботи за фахом та зрозуміти реальні виклики обраної професії. Окрім цього, Концепція передбачає:
- до 70 % практичної підготовки в умовах реального виробництва;
- оцінку результатів навчання як роботодавцем, так і закладом освіти;
- відбір кандидатів, що навчатимуться за програмою, роботодавцями.
Нагадаємо, що МОН разом із експертами розроблять план популяризації професійної освіти в Україні.
Творча група кінопроекту «Номери» анонсувала запуск у виробництво повнометражного фільму за сценарієм Олега Сенцова, режисером-постановником якого виступає сам автор.
Під час брифінгу в ІА «УКРІНФРМ» продюсер фільму Анна Паленчук зачитала лист Олега, в якому він виклав своє режисерське бачення стрічки та її персонажів. Наразі, це один із 50 листів, які протягом 145 днів голодування надсилав Олег Сенцов своїм колегам, які перебувають із ним у постійному зв’язку та знають всі його побажання щодо екранізації його твору.
«Номери» - це не кіно у чистому вигляді, але й не до кінця театр, це – утопія, буфонада, гротеск. Десяток пронумерованих персонажів страшних і смішних одночасно, які застрягли у ще більш чудернацькому світі. Замкнутий простір їх існування, предмети побуту, що їх оточують, атмосфера затхлості. Історія стара як світ, персонажі замкнуті у своєму світі до яких усім нам треба придивитись. Я хочу, щоб ви зрозуміли те відчуття легкості і колючості, яке я хочу передати у своєму творі, наче приготувати суміш збитих вершків разом із колючим льодом. Я бачу цей світ коли закриваю очі, і хочу перенести його на екран, щоб пригостити цією стравою інших», - пише в своєму листі Олег Сенцов.
Кінопроект «Номери» (ТОВ «435 Філмс») за сценарієм однойменної п’єси Олега Сенцова, отримав фінансову підтримку Міністерства культури України за результатами конкурсного відбору кінопроектів патріотичного спрямування, для виробництва (створення) та розповсюдження яких надається державна фінансова підтримка та здійснюється в україно-польській копродукції («APPLE Film Production»).
Міністр культури України Євген Нищук наголосив на важливості початку роботи над екранізацією сценарію Олега Сенцова та необхідності широкого розголосу цієї події в суспільстві.
«Це дуже важливо, передусім для Олега, і я переконаний, що цей поступ в його творчості додасть йому сили і наснаги. Адже для кожного митця, навіть у буденному житті, запуск стрічки є надзвичайно великою подією, а Олег бореться за життя, уболіває за долю своїх друзів і побратимів. Тому йому необхідно знати, що один із його творів зараз починає жити», - говорить Євген Нищук.
«Цей кінопроект, обраний за результатами конкурсного відбору кінопроектів патріотичного спрямування, отримав високу оцінку від усіх експертів. Ми віримо, що Олег Сенцов неодмінно буде працювати над стрічкою особисто, але для того, щоб запустити проект необхідно було затвердити співрежисера цього проекту. У своєму листі Олег делегує право бути співрежисером своєї стрічки відомому українському режисеру Ахтему Сеітаблаєву, якого називає своїм кримським братом».
Міністр культури також подякував копродюсеру фільму Даріушу Яблонському, який долучився до реалізації проекту, що значно розширює можливості створення та промоції фільму.
Даріуш Яблонський наголосив, що сьогодні він представляє не тільки себе, як продюсера, режисера і людину, а й всю європейську кіноспільноту, яка надає максимальну підтримку позиції Олега, його рішенням і його творчості.
«Ми, люди зі світу кіно, не можемо змінити світ настільки, наскільки б цього хотіли, але ми можемо максимального щиро описувати його. Професіонали зі сфери кіно можуть переконливо сказати, що вони живі доти, доки створюють фільми. Я думаю, що вся кіноспільнота розуміє рішення Олега попри все зробити свій фільм. Я вважаю, що нашим обов’язком є допомогти і всіляко сприяти створенню цього фільму, щоб його побачили якомога більше людей не тільки в Україні а й в усьому світі», - говорить він.
За словами продюсера фільму Анни Паленчук, цей проект дуже важливий для Сенцова, з ним повністю погоджено процес підготовки – проведення кастингу, ескізи декорацій та костюмів, до роботи над проектом залучені люди, які добре знають Олега та близькі до його творчості.
«Це дійсно важлива подія і для мене, і для всіх нас насамперед через те, що це дуже класна драматургія. Мені здається, що це поєднання театральної п’єси, яку є можливість розповісти засобами кіно, це дуже великий виклик для будь-якого режисера», - розповідає співрежисер фільму Ахтем Сеітаблаєв.
«Хочу наголосити, що у матеріалі так багато всього того в чому ми живемо, атмосфера та середовище такого вигаданого абсурдного світу, який дає плідне підґрунтя для того, щоб відпустити акторів і дати їм можливість проявити себе якнайкраще. Це дуже потужний творчий виклик для кожного з нас. Ми дуже добре усвідомлюємо велику відповідальність та прикладемо всі наші зусилля, і творчі, і людські, для того щоб це було дійсно дуже якісне кіно. Довіра Олега кожному з нас, який багато в чому покладається на наш смак є для нас великою мотивацією».
Як повідомила сестра Олега Сенцова Наталія Каплан, поставити п’єсу «Номери» було його великим прагненням.
«Я повністю довіряю команді, яка працює над фільмом і знаходиться на постійному зв’язку з Олегом. А також мене дуже тішить, що і під час голодування, коли Олегу було фізично важко, він продовжував наполегливо працювати. За час ув’язнення він написав п’ять п’єс, збірку оповідань та роман. На жаль ми не знаємо, про що його твори, адже він сказав, що його творчий доробок вийде з тюрми тільки разом з ним. Зараз його фізичний стан надзвичайно загрозливий, однак він робить усе можливе, щоб його творчість могла жити далі. Я сподіваюся, що ми його звідти витягнемо, і можливо саме цей фільм, зіграє в цьому свою роль», - говорить Наталія Каплан.
Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.
