Дайджест новин Уряду 22.11.2018
В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті Міжнародного форуму до 85-х роковин Голодомору
Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті роботи Міжнародного форуму до 85-х роковин Голодомору «Україна пам’ятає, світ визнає».
Урядовець подякував іноземним гостям, які приїхали в Україну, щоб взяти участь у форумі, українській діаспорі за дружню і вагому підтримку. Він наголосив, що спільна пам'ять про Голодомор робить нас сильнішими, допомагає протистояти Росії та мотивує до свободи і дає майбутнє.
«Ці дні ми віддаємо трагічним споминам про жахливі події в Україні 1932-1933 років. Безумовно, це була спланована політична акція, правду про яку світ довідався порівняно нещодавно. Але ми хочемо, щоб міжнародне співтовариство знало, що Україна, незважаючи на усі пережиті трагедії, стає сильнішою і бореться, стримує російську агресію, захищає себе і свій суверенітет і територіальну цілісність. Але ми також захищаємо від путінської навали весь західний світ зусиллями Збройних Сил України. Саме тому ми зібралися цими днями в Києві, саме тому ми будемо ще більше поглиблювати наші дослідження історичної правди, які пов’язані із геноцидом українського народу, ім’я якому – Голодомор», - зазначив у своєму виступі Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко.
Нагадаємо, форум триватиме 22-24 листопада у столиці, в його рамках проходить науковий симпозіум, відбудуться мистецькі акції, меморіальне засідання Верховної Ради та державні заходи за участю Президента України та керівників інших держав. Для участі в Міжнародному форумі прибули зарубіжні вчені, які досліджують Голодомор, представники освітніх, музейних, культурних установ. У форумі візьмуть участь керівники урядів і парламентів, лідери міжнародних організацій.
В’ячеслав Кириленко за дорученням Прем’єр-міністра очолив робочу групу з підготовки та проведення заходів Міжнародного форуму до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років «Україна пам’ятає, світ визнає».
Маємо забезпечити 30-хвилинну доступність українців до адміністративних послуг, - Геннадій Зубко
Адміністративна послуга – це в першу чергу обличчя влади. Децентралізацію сфери адмінпослуг ми почали проводити від самого початку реформи, з 2014 року. Це одне з перших повноважень, переданих органам місцевого самоврядування. Зараз по всій Україні створено 775 ЦНАП різного формату, з яких 123 – в ОТГ. На цьому на спільній презентації з представниками ЄС посібника зі створення ЦНАП в ОТГ наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Наша мета зробити адміністративну послугу сучасним сервісом, зручним, швидким, прозорим, з 30-хвилинною доступністю абсолютно для всіх. Ми ставимо амбітне завдання – до кінця 2020 року створити ще 190 ЦНАП по всій країні. І в цій роботі нам дуже допомагають наші європейські партнери з програми «U-LEAD з Європою», - зазначив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр розповів, що сьогоднішня презентація посібника – це професійна допомога регіонам в тому, як потрібно створювати і розвивати сучасні ЦНАПв ОТГ. «Це маршрутна карта для керівників ОТГ. Тут є все – від вибору місця розташування до алгоритму налаштування роботи, переліку послуг та підбору персоналу. Головні цілі – доступність, швидкість обслуговування, висока якість сервісу. Тут використали європейські стандарти, сучасні ДБН та кращий досвід. Центри матимуть сучасний вигляд, комфортні умови для персоналу, безбар’єрний простір, багатофункціональне середовище і, звичайно, будуть енергоефективними», - підкреслив Геннадій Зубко.
Окремо урядовець подякував європейським партнерам – Sida, програмі «U-LEAD з Європою», які долучилися до розробки стратегії розвитку мережі ЦНАП. «Це стосується усіх трьох напрямків роботи: створення малого, середнього та великого Центрів надання адміністративних послуг. Максимально наближеною адмінпослугу зробив мобільний ЦНАП, який вже запрацював у регіонах України. Наразі ми працюємо з естонськими колегами з розробки ІТ-системи «Трембіта», яка дозволить обмінюватись даними між ЦОВВ, органами місцевого самоврядування і ЦНАП. Алгоритм її роботи наступний – людина дає запит до системи, і вже сам ЦНАП повинен надати всю необхідну інформацію з реєстрів. Це наша ціль до 2020 року. Дякую за співпрацю і сподіваюся на її успішне продовження», - повідомив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, «Як створити ЦНАП з нуля в ОТГ – досвід інституційного створення ЦНАП Програми «U-LEAD з Європою» є першим в Україні комплексним та практично орієнтованим посібником, створеним провідними вітчизняними експертами на основі дворічного досвіду роботи Програми. У посібнику надаються вичерпні рекомендації щодо кожного кроку створення ЦНАП.
В презентації посібника взяли участь - Фредерік Коен, координатор сектору з децентралізації Представництва Європейського Союзу в Україні та Камеран Худур, перший секретар Посольства Швеції, Програмний директор «U-LEAD з Європою» від Sida.
У нових ДБН щодо доступності ми пропонуємо впровадити обов’язкове візуальне інформування при проектуванні громадських закладів та інфраструктури населених пунктів. Щоб звукові оголошення та сповіщення дублювалися спеціальними знаками чи текстами і кожен міг безпечно та зручно орієнтуватися у просторі. Адже сьогодні порушення слуху мають близько 10% українців. І існуюче середовище, в якому вони проживають, практично не адаптоване до їх потреб, створює значні незручності та обмеження”, - сказав заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
Так, згідно з проектом ДБН, у вестибюлях громадських закладів повинні встановлюватися екрани, інформаційні термінали або табло з текстовим рядком, а призначення приміщень та кімнат - позначатися крупними та максимально освітленими знаками. Кабіни ліфтів мають бути оснащені текстовим чи відеозв’язком з диспетчером. Сигналізація про небезпеку повинна передбачати не тільки звукову, а й візуальну (світлову) інформацію в приміщеннях.
Також для людей з порушеннями слуху має забезпечуватися:
- організація сурдоперекладу або субтитрування;
- спеціальні зони чи робочі місця із системами звукопідсилення;
- не менше одного робочого місця для прийому осіб з інвалідністю в громадських закладах, які облаштовані спеціальними пристроями з перекладачем жестової мови та підсиленням звуку.
Зміни містяться у проекті нових державних будівельних норм щодо доступності, які наразі розробляє Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Нові ДБН планується прийняти найближчим часом.
Довідково
Проект нових ДБН розроблений ПАТ “КиївЗНДІЕП” на заміну діючих ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”. Вони адаптовані до європейських норм та міститимуть наочні приклади того, як це має виконуватися на практиці.
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
Павло Розенко: Підвищення заробітних плат – це послідовна політика Президента, Уряду і Парламенту
З 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати зросте майже до 4200 гривень. Про це в ефірі «Еспресо.ТВ» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«У Державному бюджеті на 2019 рік передбачене підвищення мінімальної заробітної плати приблизно до 4200 гривень. Як ми і обіцяли, ми робимо ще один крок вперед у системі оплати праці», - сказав він, нагадавши, що на сьогодні мінімальна зарплата становить 3723 гривні.
Павло Розенко зазначив, що за останні три роки вдалося суттєво збільшити розмір мінімальної заробітної плати. «Враховуючи підвищення із січня, мінімальна зарплата за останні три роки зросте фактично втричі. Це вже послідовна політика Президента, Уряду і Парламенту. Ми вважаємо, що працююча людина має отримувати достойну зарплату»,- підкреслив Віце-прем’єр-міністр.
Відносини України і Німеччини завжди будуть близькими та партнерськими, адже вони засновані на спільних цінностях і реалізації цілої низки важливих ініціатив геополітичного та економічного спрямування. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Die Zeit сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Україна сьогодні відіграє важливу роль у відстоюванні демократії в Європі та протидії агресії, яку розв'язала Росія практично проти всього світу. Росія напала на нас, бо ми бачимо своє майбутнє в Європі», - сказав Володимир Гройсман.
Глава Уряду наголосив, що сьогодні Україна змінюється і Уряд Німеччини активно допомагає нашій державі на цьому шляху. Втім, є і сили, які гальмують процеси перетворень. «Коли ви реформуєтеся, ви воюєте проти старої системи, проти популізму, проти неефективності», - зазначив Прем’єр-міністр.
І так само, за його словами, ведеться боротьба із зовнішніми факторами. Серед них – агресивні спроби Росії принизити українські транзитні можливості на користь російського проекту «Північний потік-2».
«Українська газотранспортна система була побудована для транзиту російського газу до Європи. Потужність трубопровідної системи становить 146 млрд кубометрів газу на рік. В даний час використовується 90 млрд. Система цілком надійна, - сказав Володимир Гройсман. - Ми сприймаємо «Північний потік-2» наступним чином: Росія хоче взяти Європу в заручники, ця ідея є ще однією гібридною зброєю проти Європи. Як тільки Росія задомінує на газовому ринку, вона зупинить постачання. Назвіть мені гарантію, яку Росія давала останнім часом і дотрималася її?.. Ми ж хочемо стати газовою державою, яка задовольняє власні потреби і експортує. Ми можемо зробити це до 2025 року. А ви можете вигідно вкласти свої інвестиції в Україну і отримувати енергетичні ресурси з іще одного джерела».
Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України можуть бути використані журналістами, які висвітлюють відповідну тематику, на їх розсуд. При публікації прохання робити посилання на джерело.
З повагою
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України
