Дайджест новин Уряду 07.11.2018
Уряд схвалив рішення про виділення землі для першої вітрової електростанції у Чорнобильській зоні
Уряд ухвалив рішення виділити земельні ділянки на території зони відчуження під будівництво об’єктів вітрової енергетики. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак за результатами сьогоднішнього засідання Кабінету Міністрів.
Рішення стосується дозволу на розроблення проекту землеустрою на кількох ділянках в Іванківському районі Київської області загальною площею 7 га для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об’єктів вітрової енергетики.
«Уряд підтримав пропозицію Мінприроди розвивати надалі зону відчуження як територію змін та інновацій. Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», - сказав Остап Семерак.
Він нагадав, що торік Уряд ухвалив ряд важливих рішень, які спростили процедуру для ведення господарської діяльності на цій території.
«Зона відчуження має високий рівень інвестиційної привабливості. Це підтверджують інвестори з різних країн світу. Вони готові вкладати сюди кошти», - пояснив Остап Семерак.
Нагадаємо, що за два роки надійшло понад 60 заявок від інвесторів на відведення земельної ділянки у зоні відчуження з метою реалізації проектів відновлювальної енергетики. Це як вітчизняні компанії, так і компанії з Данії, США, Китаю, Німеччини, Франції, Японії та Білорусі.
Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася із заступником Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі.
Йшлося про співпрацю у рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», діалог НАТО-Україна щодо кібербезпеки, економічні та безпекові виклики для України в районі Азовського моря, можливість проведення засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань науки та довкілля, а також гібридні виклики сучасного світу.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що Програма НАТО «Наука заради миру та безпеки» дає нашим науковим установам можливість співпрацювати та обмінюватися досвідом із найпотужнішими інститутами союзників, вивчати та використовувати найкращі наукові практики задля зміцнення обороноздатності України. «З 2014 року Україна займає передові позиції в Програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки» серед країн-партнерів. На сьогодні у нас є 44 наукові проекти, які успішно працюють над вирішенням складних безпекових викликів», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Своєю чергою, Антоніо Міссіролі наголосив, що Програма «Наука заради миру та безпеки» доводить свою високу ефективність у рамках співпраці Україна-НАТО, і таку позитивну динаміку потрібно продовжувати і надалі, додав він.
Також сторони обговорили безпекову ситуацію в районі Азовського моря. За словами Віце-прем’єр-міністра, Азовське море стало ще одним серйозним викликом для України. Росія створює всі можливі перешкоди для вітчизняних морських портів, що спричиняє значні економічні втрати, а також створює підґрунтя для нових військових загроз. «Україна цінує солідарність європейських держав та швидку реакцію – у формі санкцій проти Росії, однак, переконана, що в ситуації з Азовським морем цього недостатньо», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Найближчим часом створимо новий сервіс – «електронний кабінет забудовника», – Геннадій Зубко
Система держархбудконтролю і нагляду має працювати як якісний прозорий сервіс для будівельного бізнесу. На цьому під час круглого столу з представниками будівельної галузі та профільними асоціаціями наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Дозвільні процедури у будівництві мають бути максимально прозорими і простими. А ДАБІ має стати відкритою та ефективною структурою. Тож сьогодні першочергове завдання для ДАБІ – відпрацювати разом з бізнесом нову концепцію роботи через запровадження електронного кабінету забудовника з підключенням всіх необхідних реєстрів. Створення нового сервісу максимально усуне чиновника з дозвільних процедур. Наступне нововведення, яке буде запроваджене найближчим часом – підключення органів місцевого самоврядування до системи «Прозора ДАБІ» та залучення громадських інспекторів на місцях до роботи в системі ДАБІ», – наголосив Геннадій Зубко.
За його словами, якісне реформування будівельної галузі потребує прийняття необхідної законодавчої бази. Наразі у Парламенті знаходяться 3 дуже важливі законопроекти, які необхідно прийняти якнайшвидше. Це 7266-1, яким вносяться зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо передачі, припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю; №7085 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування»; №6403, який забезпечить ОТГ єдиною документацію із просторового планування.
Геннадій Зубко зазначив, що, попри те, що Мінрегіон формує політику і приймаються рішення, які спрощують дозвільні процедури, наводиться лад у містобудуванні, децентралізуються повноваження ДАБІ, усе ж залишається проблема – корупція спускається на місця. «Ми вже почали спільну роботу з прокуратурою та Генеральним прокурором щодо зловживань на місцях! Вже є значні результати в кадрових питаннях. І ми будемо продовжувати цю роботу», – зазначив урядовець.
Він нагадав, що з реформою децентралізації вже 100 громад отримали повноваження держархбудконтролю. Але в той же час міста обласного значення, такі як Полтава, Хмельницький і Запоріжжя, досі саботують ці функції. «Це свідчить, що ці міста не просто не хочуть брати на себе повноваження, а про їх небажання брати на себе відповідальність. У черговий раз наголошую: система держархбудконтролю і нагляду в Україні має працювати прозоро і відкрито як для бізнесу, так і простих громадян!» – наголосив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, у щорічному рейтингу Світового банку Doing Business-2019 Україна посіла 71-шу сходинку. За показником «Отримання дозволів на будівництво» – 30-те місце.
За останні чотири роки майже не залишилося західної демократії, яка б не відчула на собі впливу гібридних атак Росії. Навіть ті, хто ігнорував загрозу або ставив під сумнів їх серйозність, змушені були вживати заходів для протидії іноземному втручанню. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на вступній дискусії «На передньому краї гібридної війни: від Балтики до Чорного моря» під час конференції «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед», що розпочала свою роботу в Києві.
«Тим часом інші авторитарні держави з готовністю переймають російські методи та стратегії. Подальше ігнорування цієї загрози робить Росію та її послідовників лише сильнішими та ефективнішими у їхніх діях. Полем битви стали вибори та референдуми, а атаки ведуться через соціальні мережі, медіа-простір, кіберпростір. Ціллю атаки ворожих держав є не завоювання, а підпорядкування слабших та деморалізація, дезорієнтація сильних», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
На її переконання, для організації ефективної протидії гібридним загрозам необхідне тісне міжнародне співробітництво у цій сфері. Основним майданчиком такої кооперації є НАТО. «Хочу підкреслити, НАТО є наразі єдиною міжнародною структурою, здатною сформувати дієву та адекватну відповідь російській гібридній війні», - наголосила Віце-прем’єр-міністр.
За її словами, сьогодні Україна опинилась у епіцентрі гібридної війни – на її передньому краї: від Балтики до Чорного моря. «Важливо усвідомлювати, що ми маємо справу із системною загрозою, а не з окремими конфліктами. Нарощення військової присутності Росії в Арктиці, демонстрація сили та провокації поблизу країн Балтії, мілітаризація Калінінградської області, відкрита військова агресія на Сході України та провокації в Азовському морі, мілітаризація Чорного моря та перетворення українського Криму на закриту військову базу, масштабні кібератаки, застосування хімічної зброї на вулицях британських містечок Солсбері та Еймсбері – всі ці епізоди є складовими однієї політики. Отже, і відповідь демократичної спільноти має бути єдиною та системною. Україна є центральним елементом цієї відповіді», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона підкреслила, що, попри значні успіхи України в організації безпеки інформаційного та кіберпростору, потрібно продовжувати роботу щодо з’ясування конкретних засобів та методів операцій впливу ворожих держав, зокрема, це успішно відбувається в рамках Платформи Україна-НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війни, яка створена у 2016 році на засіданні Комісії Україна-НАТО в рамках Варшавського саміту. «Поглиблення співпраці у цій сфері між Україною та НАТО зміцнить обидві сторони і стане важливим елементом процесу євроатлантичної інтеграції України», - наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Навіть для найбільших скептиків очевидно, що мета гібридної агресії Путіна - скомпрометувати демократичні процедури, засмітити публічний дискурс та підірвати взаємну довіру всередині ЄС та НАТО, а отже – і співробітництво у сфері безпеки. Тому наше спільне завдання - зробити демократію сильною. Сутність гібридної атаки полягає у виявленні та використанні розколів, суперечок, які існують у наших суспільствах, проти нас самих. Через це підтримку Росії отримують популістичні, націоналістичні та євроскептичні політичні сили», - підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Довідково
Конференція «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед» проходить у Києві 7-8 листопада. Метою конференції є підбиття підсумків першого десятиліття гібридної війни та розробка рекомендацій для ефективної спільної протидії. Участь в обговоренні візьмуть українські й іноземні урядовці, а також експерти світового рівня. Вони обговорять всебічні та спільні підходи до питань безпеки, зокрема, що стосуються співпраці України та її європейських і євроатлантичних партнерів. Тематика панелей охопить політичний, військовий, інформаційний виміри гібридної війни, кіберзагрози, діяльність спецслужб тощо.
Державна служба якості освіти (ДСЯО), що централізовано відповідає за дотримання якості освіти та освітніх стандартів, матиме власне представництво в кожній області України та м. Києві. Відповідне рішення про утворення територіальних органів Державної служби якості освіти ухвалено Кабінетом Міністрів 7 листопада 2018 року.
«Держслужба якості – ідеологічно нова структура. Її основне завдання – не покарання винних, а допомога закладу, керівництву, вчителям у підвищенні якості їхньої діяльності та якості результатів навчання учнів. ДСЯО та її територіальні органи, насамперед, надаватимуть рекомендації щодо організації внутрішньої системи забезпечення якості освіти, проводитимуть інституційний аудит, затверджуватимуть за результатами експертизи освітні програми шкіл та братимуть активну участь у сертифікації педагогічних працівників», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Перші територіальні органи планується утворити в 6 регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Харківській областях та м. Києві. Уже до кінця січня 2019 року Держслужба проведе конкурси на заміщення вакантних посад керівників та заступників керівників цих органів.
Очікується, що впродовж 2019 року такі структурні підрозділи Державної служби якості освіти запрацюють в усіх областях України. Наразі формується також штат центрального апарату ДСЯО.
Усі працівники Держслужби та її територіальних органів матимуть статус держслужбовців. Як результат, відбір на роботу відбуватиметься на конкурсних засадах та за низкою жорстких вимог Закону «Про державну службу».
«Оголошення та умови проведення конкурсів, спеціальні вимоги до професійної компетентності претендентів на ці посади будуть відкрито оприлюднені на офіційних сайтах Державної служби якості освіти та Національного агентства з питань державної служби. Зараз набір на ці місця фахових та розумних людей, які зможуть достойно виконувати свою роботу, – наш найперший пріоритет», – наголосив очільник Держслужби якості освіти Руслан Гурак.
Нагадуємо, що Державну службу якості освіти України було створено рішенням Уряду 6 грудня 2017 року.
У Києві розпочала роботу міжнародна конференція «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед». Захід високого рівня організований в рамках діяльності Платформи Україна-НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні та став можливим завдяки співпраці України та Альянсу.
Конференцію відкрив Президент України Петро Порошенко. Він наголосив, що, знаходячись на вістрі гібридної війни, Україна має великий досвід, яким може поділитися з іншими країнами. «Я дуже добре розумію, чому міжнародна конференція, присвячена урокам гібридного десятиліття, проходить саме тут, у Києві. Тому що Україна має великий досвід у боротьбі з гібридними атаками Російської Федерації, яким українці готові ділитися зі світом. Інформаційні атаки, ембарго і повне закриття ринку, енергетична блокада, дестабілізація в країні, вплив через релігійні організації – це той неповний список, який і є гібридною війною Росії проти України. Та, попри все, ми навчилися цьому протидіяти, де-факто Україна є східним флангом НАТО», – зазначив Президент.
Як заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на вступній дискусії «На передньому краї гібридної війни: від Балтики до Чорного моря», зусиль для протидії гібридним загрозам на рівні суспільств недостатньо, необхідна консолідована відповідь на міжнародному рівні. «Той рівень взаємопов’язаності, який зараз існує у світі, вимагає побудови міжнародної коаліції з протидії гібридним загрозам демократії. Йдеться про обмін досвідом, інформацією та підтримку один одного, наприклад, у випадку кібератак. Також маємо спільно знайти інструменти, як захистити наших громадян в інтернет-просторі; разом відповісти на питання, як боротися з дезінформацією, не порушуючи основоположного принципу демократії – свободи слова; як зберегти приватність та свободу спілкування в інтернеті і водночас протидіяти ворожим маніпуляціям. Необхідно адаптувати міжнародні стандарти регулювання у медіа-сфері та кіберпросторі до нових викликів», - наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Вона підкреслила, що конфлікти XXI століття суттєво відрізняються від тих, які були раніше. «Ми живемо у час, коли загроза може виникнути з невинного повідомлення у соціальній мережі, коли очевидний військовий напад однієї суверенної держави на іншу і не вважається таким очевидним, адже «нас там немає», коли раптом розумієш, що громадянами твоєї країни вміло маніпулюють ззовні. Це ті загрози, які ми називаємо гібридними», - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, сьогодні найбільшим викликом для демократичного світу є усвідомлення цих загроз та формулювання дієвої спільної відповіді. Для цього потрібна мужність, адже комфортніше мати справу зі знайомим та зрозумілим. Усвідомлення загрози також неодмінно веде до визнання її джерела – держави, яка вже десятиліття активно застосовує та шліфує нові інструменти впливу, - Росії. Відповідно наші стратегії національної безпеки потребують кардинального перегляду. «Не можна захиститися від майбутньої агресії, базуючись суто на досвіді попередньої війни. Колишні сильні сторони можуть стати нашим вразливим місцем сьогодні», - сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що гібридні атаки є не менш небезпечними для демократій, ніж міжнародний тероризм чи військова агресія, а держави, які вдаються до гібридних атак, мають ставати об’єктом міжнародних санкцій. Москва, як і її послідовники, повинні знати, що їхні дії матимуть наслідки.
Як наголосив Помічник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі, «сьогодні ми живемо в новому віці, коли кінетична зброя не єдине, звідки виникає загроза. Гібридні атаки є менш вивченими, тому їм важче протистояти, однак ми можемо застосовувати три основні кроки для протидії. По-перше, маємо аналізувати – ситуаційна обізнаність покращилася, адже важливо знати, що насправді відбувається. По-друге – відповідати, і вже є приклади успішного запобігання та протистояння гібридним атакам. Третє – це провести процедури: ми повинні звести до мінімуму шкоду гібридних атак, у довгостроковій перспективі – розробити національний план рекомендацій щодо запобігання гібридних нападів. Гібридна війна є головною проблемою для всіх нас, але ми є сильнішими, коли боремося разом», – зазначив Помічник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі.
Довідково
Конференція «Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для руху вперед» проходить у Києві 7-8 листопада. Метою конференції є підбиття підсумків першого десятиліття гібридної війни та розробка рекомендацій для ефективної спільної протидії. Участь в обговоренні візьмуть українські й іноземні урядовці, а також експерти світового рівня. Вони обговорять всебічні та спільні підходи до питань безпеки, зокрема, що стосуються співпраці України та її європейських і євроатлантичних партнерів. Тематика панелей охопить політичний, військовий, інформаційний виміри гібридної війни, кіберзагрози, діяльність спецслужб тощо.
Серед спікерів конференції – Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Міністр України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, радник Президента України Володимир Горбулін, заступник Голови Служби безпеки України Олег Фролов, колишній Прем’єр-міністр України Євген Марчук, Помічник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Антоніо Міссіролі, колишній Президент Латвії Валдіс Затлерс, Посол з питань гібридних загроз МЗС Фінляндії Мікко Кіннунен, директор Центру стратегічних комунікацій НАТО (StratCom) у Ризі Яніс Сартс та інші.
Україна та Федеративна Республіка Німеччина розвиватимуть співпрацю у сфері соціального забезпечення
7 листопада 2018 року у приміщенні Міністерства соціальної політики України відбулася церемонія укладання Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про соціальне забезпечення та Домовленості щодо реалізації Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про соціальне забезпечення.
Від імені України Угоду про соціальне забезпечення між Україною та Федеративною Республікою Німеччина та від імені Кабінету Міністрів України Домовленість щодо реалізації Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про соціальне забезпечення підписав Міністр соціальної політики України Андрій Рева.
Від імені Федеративної Республіки Німеччина Угоду про соціальне забезпечення та Домовленість від імені Уряду Федеративної Республіки Німеччина підписав Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Ернст Райхель.
Предметом правового регулювання Угоди для України є загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, для виплати пенсій та іншої грошової допомоги; загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Предметом правового регулювання Угоди для Федеративної Республіки Німеччина є страхування у разі нещасного випадку для виплати пенсій та іншої грошової допомоги; пенсійне страхування; додаткове страхування працівників гірничо-металургійних підприємств; забезпечення за віком для фермерів.
Метою укладення Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про соціальне забезпечення є розвиток взаємного співробітництва у сфері соціального захисту і врегулювання питань соціального забезпечення громадян України та Федеративної Республіки Німеччина.
Укладання Угоди є першим кроком на шляху до її імплементації.
Наступним кроком є здійснення внутрішньодержавних процедур для набуття нею чинності. В Україні Угода підлягає ратифікації Верховною Радою України.
Уряд визнав спроможними ще 175 тергромад, - Геннадій Зубко
Уряд визнав спроможними 175 об’єднаних територіальних громад, у яких перші місцеві вибори відбулися у 2017-2018 роках, а також громади, де перші місцеві вибори призначено на 23 грудня 2018 року новим складом ЦВК. Про це на засіданні Уряду повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Відтепер ці громади можуть повноцінно здійснювати свої самоврядні повноваження! А також це можливість добровільного приєднання до цих ОТГ. Сьогоднішнє рішення – чергове свідчення незмінної позиції Уряду на підтримку об’єднаних територіальних громад, які повірили в реформу. Вперед!» – наголосив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, вчора Віце-прем’єр-міністр виступив із заявою щодо поданого позову з вимогою скасувати призначені на 23 грудня 2018 року перші вибори у 34 ОТГ. За його словами, противники найуспішнішої реформи – децентралізації – судовим позовом поставили під загрозу не лише проведення перших виборів в ОТГ, а й прагнення людей до розвитку громад, можливість отримати зміни на краще. «Наша позиція: заходи забезпечення позову не можуть жодним чином зупинити процес призначення, підготовки та проведення виборів! Найуспішніша реформа децентралізації – незворотня!» – підкреслив Геннадій Зубко.
7 листопада у Кувейті відбулася зустріч Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з Міністром вищої освіти Кувейту Хамедом Аль-Азмі, у ході якої сторони обговорили низку важливих питань двосторонніх відносин у сфері освіти та науки.
«Україна зацікавлена у розвитку співробітництва з Кувейтом у сфері вищої освіти», - сказав Павло Розенко.
Він наголосив на необхідності всебічного обговорення та пошуку взаємовигідного рішення щодо відновлення направлення на навчання в українські ВНЗ абітурієнтів з Кувейту. «Українські провідні вищі навчальні заклади користуються заслуженим авторитетом у світі, і ми запрошуємо абітурієнтів з Кувейту для опанування широким спектром професій. Як засвідчує досвід попередніх років, взаємний обмін студентами позитивно впливає на розвиток дружніх відносин між нашими державами в цілому», - зазначив Віце-прем’єр-міністр.
Павло Розенко запросив Міністра вищої освіти Кувейту Хамеда Аль-Азмі на чолі делегації експертів відвідати Україну для ознайомлення з системою вищої освіти та функціонуванням провідних університетів Києва, Харкова, Львова, Одеси з метою подальшого проведення їхньої акредитації Міністерством вищої освіти Кувейту.
Віце-прем’єр-міністр України також акцентував увагу на важливості розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин у сфері освіти та науки та ініціював підписання найближчим часом низки документів. «Ми вважаємо пріоритетним укладення Меморандуму між Міністерством освіти і науки України і Міністерством вищої освіти Кувейту про співробітництво в галузі освіти і наукових досліджень та пропонуємо повернутися до опрацювання проекту Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Кувейт про співробітництво у сфері науки і технологій», - сказав він.
«Українська сторона зацікавлена у виконанні спільних наукових проектів, а унормування такого співробітництва значною мірою сприятиме його активізації», - підсумував Павло Розенко.
